І́РИС

, у, ч.

Багаторічна трав'яниста рослина родини ірисових; півник (див. пі́вники).

Від хати до величезної грушки, при вході до ліска, бігла алея, обсаджена .. ірисами

(Б. Лепкий)

;

Сумні кипариси стримлять у блакить. Пахнуть іри#си, і море шумить

(В. Сосюра)

;

Кожного дня приносив

[садівник]

зо два букети чудесних ірисів і троянд

(Л. Смілянський)

;

Квіти півники мовою вчених звуться іриси, що означає – райдуга, веселка. Виходить, недарма цим барвистим квітам дали таку назву

(В. Нестайко)

;

На даху сидів красивий чорний какаду і міцно тримав у дзьобі квітку ірису

(С. Андрухович)