ЄСТВО́
, а́, с.
1
. Сукупність усіх фізичних і душевних сил та властивостей людини
. – Я .. пізнав, до якої висоти може цивілізація піднести людину, а спеціально жінку. Я всім своїм єством поклонився тій цивілізації і поклявся служити їй усе своє життя
(І. Франко)
;Він услухався всім своїм єством і вдивлявся викоченими очима в темряву
(І. Багряний)
;Марійка заволоділа всім його єством
(А. Хижняк)
.2
. книжн., рідко.
Живий організм
. Ота змучена жінка, безпомічна мати .. тихо схлипувала в тебе на плечі. Чудодійниця на своїх виноградниках, жодне чубученя там у неї не гине, а цьому, що є часткою її ж єства, її кровинкою, не змогла дати ради...
(О. Гончар)
.3
. книжн., рідко.
Найголовніше і найістотніше в чому-небудь; суть чогось
. Логічність, цілеспрямованість дій актора на сцені досяжні лише в результаті свідомого і глибокого опанування єства образу, соціальних і психологічних мотивів його поведінки і вчинків
(з мемуарної літ.)
;Під сонцем ти
[барвінок]
являєш торжество й під снігом, видиво вічнозелене, як мови української єство – є в ній, як і в тобі, щось незнищенне(Д. Білоус)
.