ПІДНЯ́ТИ

див.

підніма́ти

ПІДНІМА́ТИ

, ПІДІЙМА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДНЯ́ТИ, німу́, ні́меш, ПІДІЙНЯ́ТИ, ійму́, і́ймеш; мин. ч. підня́в і підійня́в, яла́, ло́; док.

кого, що.

Нахилившись, брати, підбирати з землі, підлоги, знизу і т. ін

– Ні, спасибі, я наївся, – тихо відповів мош-Діма, піднімаючи з долівки перекинутого глечика

(М. Коцюбинський)

;

Ми бачили, як батько піднімає з долівки випадково впущений шматок хліба і кладе на стіл

(О. Бердник)

;

Я бігав з пилосмоком, тріпав, згрібав папери, піднімав з підлоги книги і розставляв на поличках

(Ю. Винничук)

;

Я б зірвала той горішок – Не достану тільки; А він візьме та й підійме Дівчину до гілки

(Я. Щоголів)

;

Крайній

[селянин]

підвівся, покректав, підняв з землі шапку

(Панас Мирний)

;

Переміщати знизу вгору, витягаючи з води, з заглибини і т. ін

– Підіймай

[сіть]!

Підіймай! – скрикнув старий батько. – Щука є!

(І. Франко)

;

Дід .. вскакує в човен і навстоячки їде до затоплених ятерів. Він бережно підіймає з глибини озера виплетену з дубців посудину

(М. Стельмах)

;

Матроси підняли якір

(М. Трублаїні)

кого, що.

Узявши, переміщати (підводити, підносити і т. ін.) знизу вгору

Я на гору круту крем'яную Буду камінь важкий підіймать І, несучи вагу ту страшную, Буду пісню веселу співать

(Леся Українка)

;

Хтось хитромудрий, пристосовуючи танк до мирного життя.., скинув з нього башту і натомість встановив звичайний робочий кран, яким під час ремонту можна піднімати найважчі двигуни...

(О. Гончар)

;

Титар, сивий, аж білий, з довгими вусами, тричі навхрест підійняв вгору здоровий полив'яний червоний жбан сити, придержуючи зверху рукою хліб, котрим був накритий жбан

(І. Нечуй-Левицький)

;

З дзвінким сміхом підняла

[Ясиня]

високо на простертих руках княжого первенця, Данила

(К. Гриневичева)

;

Переміщати що-небудь угору для виконання якоїсь дії

Молдувани обурились. Хто має право рубати їх виноградники? Та вони на шматки розірвуть першого, що підніме сокиру над кущем

(М. Коцюбинський)

;

Молотив

[дід]

не на землі, а на ряднах. Ціп піднімав високо, проте бив не сильно, щоб і солому не перетовкти, й зерно щоб далеко не розприскувалось

(Є. Гуцало)

;

Гуро підняв пістолет і випустив кілька куль у хижака

(В. Владко)

;

Різкий посвист бойової палиці змусив Кия підняти над собою щита і прикритися ним

(В. Малик)

;

Старші лицарі схвально підняли над багаттям двосічні мечі, благословляючи юних побратимів на важку, таємничу путь...

(О. Бердник)

;

Відривати від землі, переборюючи силу тяжіння

Таку колодку удвох із завмагом піднімали!

(Остап Вишня)

;

Еней .. Насилу щит підняв чудесний, Не легкий був презент небесний

(І. Котляревський)

;

– Як оце який запорожець провиниться, то Палій і дає йому свою шаблю нести, так той, бідний, аж стогне – не підніме нести

(Д. Мордовець)

;

[

Зачепиха

Може б, я тобі що помогла?

[

Одарка

Отакої вигадайте! Ви й рогача не підіймете!

(М. Кропивницький)

;

Питає

[княжий слуга],

де я взяв меча .. Та як підійме оте ручище, як завдасть – завдасться, аж через поріг перекотився

(І. Білик)

;

Знімаючи що-небудь із чогось, переміщати вгору, вбік і т. ін

Отаман підняв циновку з одного шаплика, де було повно річкової і морської риби, подавав вербівцям ножі і вони почали зшкрібать луску з риби

(І. Нечуй-Левицький)

;

Явтух вийшов наперед, тихо підняв картуза до громади і знов щільно насунув його на своє рідке русяве волосся

(В. Винниченко)

;

Вітаючись, він ґречно, але без запобігливості, підняв фетровий капелюх

(О. Гончар)

;

Бути спроможним переміщати яку-небудь вагу

Вона теж багато назбирала! Важкий мішок, і не піднімеш!

(О. Донченко)

;

Вранці, перед тим, як рушити на переправу, Хаєцький зробив ревізію на возах і доповів командирові роти про наявну кількість мін. Було по боєкомплекту на кожному возі. – Більше не підіймете? – поцікавився Кармазин

(О. Гончар)

;

рідко.

Керувати рухом чого-небудь угору; сприяти переміщенню чогось у просторі

Словами промовляла

[Ярославна]:

“Нащо ханові стріли хапаєш

[вітре],

На легкому крилі підіймаєш, В військо мого князя пускаєш?”

(Панас Мирний)

;

Христина .. лунко вдарила в долоні. Ворона .. невдоволено каркнула і тільки тоді скікнула, неохоче підіймаючи на чорних крилах своє важке попелясте тіло

(М. Стельмах)

;

– Хотілось би й нам, як Сіробабі, штурмувати плодожерку та бур'яни, а доводиться замість того важкі бомбардувальники піднімати в небо. І піднімаємо, бо треба

(О. Гончар)

;

Птахи, вишикувавшись ключем, летіли плавно, роблячи помахи крил у певному ритмі. Вони повільно опускали обрамлені на кінцях чорним дужі крила і різко підіймали їх угору

(С. Талан)

;

тільки док., перен., розм.

Бути спроможним справитися з чим-небудь, здійснити і т. ін. щось

– Та що се ви – подуріли? Таку силу поля тринадцятьма душами підняти?

(Панас Мирний)

;

[

Дудар

Плануйте так, щоб не по формулі тільки, а мозком і серцем беріть. Бо оту всю суму район мусить хоч там що, а підняти

(І. Микитенко)

що.

Переміщати що-небудь на вище місце, залишаючи там

Оброшений потом, обліплений остюками й половою, Гнат сам після жнив піднімав на свіжовимащене жовтою глиною горище важкі мішки

(М. Стельмах)

;

Жінки-носійки підіймають на голову чемодани

(М. Коцюбинський)

;

Хлопці підбігають до Брюллова, підіймають його на руки і несуть з голосним “ура” до славетної “Помпеї”

(О. Іваненко)

;

Вона насилу підняла на плечі важкі відра, аж трохи застогнала

(І. Нечуй-Левицький)

;

Пріся мовчки набрала води, а Микита підсобив їй підняти відра на плечі й обоє пішли назад

(А. Кащенко)

;

Возити вгору ліфтом, підіймачем

Швидкісний ліфт підняв нас на шостий поверх

(І. Росоховатський)

;

Маленька кабіна пневматичного ліфта, кумедно сіпаючись, підняла їх на верхівку вежі

(О. Тесленко)

що.

Відкриваючи, відгортаючи і т. ін., міняти положення чого-небудь із горизонтального на вертикальне

Шофер замовкає, стоїть, одвернувшись, потім підіймає капот машини, нахиляється до мотора

(Ю. Яновський)

;

Швиденько подався

[Охрім]

у другий куток, та, трохи відсунувши якусь скриньку, підняв лядку, витяг з якогось темничка барильце

(Марко Вовчок)

;

Вартовий спав, накривши лице картузом і піднявши комір шинелі

(В. Винниченко)

;

Падав тихий сніг, морозило. Степан мерзлякувато зіщулився, підняв комір

(П. Загребельний)

;

Переміщати що-небудь угору, притримуючи, закріплюючи і т. ін., щоб не опустилося (звичайно про частини одягу, запони і т. ін.)

Перекинувши через голову сорочку, він увійшов у воду і, піднімаючи її, сів, щоб обмитись

(Панас Мирний)

;

Остап охоче піднімає сорочку й показує збасаманений синій хребет

(М. Коцюбинський)

;

Рахім чемно і навіть трохи церемонно приймав гостей.., супроводив їх до юрти і сам підіймав перед ними запону

(З. Тулуб)

;

Увійшла Балабушиха, стала перед дзеркалом і підняла з лиця вуаль

(І. Нечуй-Левицький)

;

Тримаючи одну руку при тілі на животі, він

[поранений]

другою підняв сорочку

(О. Гончар)

що.

Підводити, підносити (голову, руку, очі і т. ін.)

Біднії невольники У тяжкій турецькій неволі заплакали, гей! .. Угору руки підіймали, Кайданами забряжчали

(з думи)

;

Розмов не слухав

[Тарас].

Іноді підіймав голову, дивився на всіх злими, насмішкуватими очима й посміхався

(В. Винниченко)

;

Він насторожено глянув на Криворучка, але той не піднімав голови

(С. Журахович)

;

Він трохи скорчився, підняв плечі й сховав шию й навіть трохи голову в гніздо з високих гострих комірів

(І. Нечуй-Левицький)

;

Батюшка підійняв догори брови й насторожив вуха

(М. Коцюбинський)

;

Налякана підійшла Євдоха, аж над головою підійняла руку, щоб на плече чоловікові покласти

(О. Кундзич)

кого, що.

Ставлячи, підводячи кого-, що-небудь, надавати йому нормального, попереднього положення

Міцні залізні штаби, що держали глуху браму, іржа проїла, зламалися, брама лежала долі, ніхто її не піднімав, і в роззявлені завжди ворота видно було, як колись чистий двір заріс бур'яном

(Панас Мирний)

;

– Та годі ж, годі, угамуйся! – казала їй Явдоха і підняла її з долу та й посадила на лавці

(Г. Квітка-Основ'яненко)

;

Андрій кинувся до панночки і підняв її

(О. Довженко)

;

Я звивався і розвивався, мов ящірка .. Лейтенант підняв мене з підлоги і підвів до мидниці в кутку

(Ю. Винничук)

;

Примушувати кого-небудь вставати, підводитися

На вулиці небезпечно. Ляжеш .. посеред вулиці – наїде хто, а хоч не наїде, волосні піднімуть

(Панас Мирний)

;

– З домовини слізьми нікого не піднімеш, – тихо мовив Семен Новак

(І. Цюпа)

;

Будячи когось зі сну, примушувати вставати

[

Сестра Мархва

Вас серед ночі піднімати з лігва?

(Панас Мирний)

;

Схопився Тугокопилий .. та мерщій до вікна, чи світає? Чи пора у двір гукати, сонливих робітничків на вправляння з худобою підіймати?

(О. Ковінька)

;

До схід сонця підняв Гаркуша людей на сінокіс

(О. Гончар)

;

Лякаючи птаха, звіра, примушувати залишати своє гніздо, лігво

Бандит

[собака]

однаково істерично скавучить, чи то зайця він підіймає, чи то лисицю

(Остап Вишня)

;

Чую – завзялися мої цуцики на щось, та ще добре так улягають: “Невже, – думаю, – звіра якого підняли?”

(Г. Хоткевич)

;

Отаман помітив, що вже змагається з днем, неначе з диким звіром, якого гучки ще не підняли з лігва

(Ю. Мушкетик)

кого, що.

Командою, сигналом і т. ін. примушувати підводитися, рухатися, діяти

– Приймаю командування! За мною, вперед! – Орлюк піднімав солдатів в атаку

(О. Довженко)

;

Нас піднімають по тривозі, везуть машинами з Києва у Броварські ліси, там уже зібрано тисячі війська

(П. Загребельний)

;

Кількома короткими наказами, переданими по радіо, начальник штабу підняв полк

(В. Собко)

;

на що, до чого і без дод.

Спонукати до певних учинків, дій і т. ін

Піднімає

[голова]

на труд Свою дружну артіль І веде на лани

(С. Олійник)

;

– Організовуємо народ, підіймаємо його на боротьбу з німцями

(А. Шиян)

;

Підбурювати кого-небудь проти когось або спонукати до воєнних дій, збройної боротьби

Відчинивши двері на Україну, Сулима викликав із Січі решту війська й рушив на Чигирин, піднімаючи повстання проти панів

(А. Кащенко)

;

Хто підіймає рід на рід І племена на племена? Чий бог – це торг, чий храм – війна?

(М. Рильський)

;

Підняла

[Параска]

на мене всю громаду

(І. Нечуй-Левицький)

;

Цей чоловік хотів підняти племена проти його величності султана

(П. Загребельний)

що.

Переміщати що-небудь угору (про силу вітру, повітря, руху і т. ін.)

Реве та стогне Дніпр широкий, Сердитий вітер завива, Додолу верби гне високі, Горами хвилю підійма

(Т. Шевченко)

;

Піднімає його

[попіл]

вгору широка огняна хвиля й, залопотавши, несе високо-високо...

(Панас Мирний)

;

Вітер вив, мов дикий звір, і, змітаючи цілі кучугури снігу, підіймав їх догори, до білих хмар, що низько повисли над землею

(М. Коцюбинський)

;

Вітер піднімав хмари жовто-зеленого пилку, й тоді затуманювалося сонце, а коні пирхали й збивалися з кроку

(Ю. Мушкетик)

;

Череда звернула з толоки на шлях, простяглася до села і підняла за собою куряву

(І. Нечуй-Левицький)

;

Ось і череда з поля прийшла, піднявши куряву вище хат

(К. Гриб)

;

Спричиняючи рух, надавати іншого рівня, розширювати об'єм і т. ін.

Івась аж посинів від натуги; кашель піднімав високо його груди, виправляв тіло

(Панас Мирний)

;

Іванові руки безперестанку мнуть тепле овече вим'я, одтягають дійки, а по руках в нього тече молоко, що пахне лоєм і підіймає з дійниці масну солодку пару

(М. Коцюбинський)

;

Підставляю вітрам розірвані груди, і женуть вітри по жилах мою кров, і ритмічно піднімають легені...

(В. Сосюра)

;

перен.

Ставати причиною появи яких-небудь почуттів, думок і т. ін.

Невеселі то картини..; глибоко, як куля, засідають вони у вашім серці, піднімають усю жалість зо дна

(Панас Мирний)

;

Ця гидка історія гнітила її.., і мутила, і підіймала в серці злість

(М. Коцюбинський)

;

Ліна промовчала на це, проте почуває, що безладь та нерозпорядливість

[виконроба]

і в ній підіймає дражливе почуття

(О. Гончар)

що.

Підвищувати рівень чого-небудь

Густа каша ніби стогнала в горшку, підіймаючи затужавілий вершок угору

(І. Нечуй-Левицький)

;

Не одну сотню ваговозів буту довелося висипати в очерети, щоб підняти ділянку до належного рівня

(В. Бабляк)

;

Розгоряючись, сягати угору (про полум'я)

Часом оце серед ночі в одному закутку містечка схопиться полум'я й покотиться од кінця до кінця, піднімаючи червоні язики, до самого неба

(І. Нечуй-Левицький)

;

Відтягували

[люди]

вбік палаюче колоддя з клуні, верх якої незабаром упав, піднявши високо полум'я

(Ю. Мушкетик)

що.

Ставити, споруджувати будівлю

Всі поважають бабу: де хату підіймають .. – вже баба й там

(Дніпрова Чайка)

;

Комашня метушлива Підіймає високо лабіринти-житла, І бобер свою греблю споруджає на диво, І стільник з шестикутників ліпить бджола

(М. Зеров)

;

Дошки були грубої обробки, зате добре підігнані і збиті дубовими цваками

[цвяхами].

Так наші дідове

[діди]

колись піднімали в небо гостроверхі церкви

(М. Дочинець)

;

розм.

Спромогтися на будівництво

– Добре, мамо... Хату я потім збудую. За один день її все одно не поставиш. – Як же нам ту хату підняти з нашими силами? – сумно проказала мати

(О. Копиленко)

що, перен.

Сприяти, допомагати розвиткові, розквітові чого-небудь

Ми незламними будем рости, як граніт, Підіймати Вітчизну у розквіті літ

(Я. Шпорта)

;

– Бачу й знаю: не пройде багато років, як ви знову підіймете й звеличите нашу славну .. Україну

(Ю. Яновський)

;

– Не знаю, чи швидко вдасться підняти народ з цієї найглибшої ями – у смислі культури

(В. Шкляр)

;

кого.

Ростити, виховувати дітей

Нещадний, крутий був

[чоловік],

а проте, як помер, то вилила сліз за ним, бо вдовою дітей підняти – це, дитинко, нелегка ноша...

(О. Гончар)

;

Налагоджувати, поліпшувати щось занедбане, занепале

Освітливши тепер Василівку, це глухе і відстале село, ми одним пострілом вбиваємо двох зайців: піднімаємо Василівку і створюємо ґрунт в інших селах для майбутньої електрифікації

(Г. Коцюба)

;

[

Макар

Скоро нашу “Зорю”

[шахту]

піднімемо, згадаю молодість, три дні гулятиму

(О. Корнійчук)

кого, що, перен.

Звеличувати, прославляти кого-, що-небудь

У мене одна думка: як би нам нашу красну мову так високо підняти, як підняв її Шевченко у пісні

(Панас Мирний)

;

Виклика́ти в когось душевне піднесення, роблячи бадьорішим, енергійнішим і т. ін.; збуджувати

Як заграв він, як заграв, – ціле царство підняв. Взявся в боки цар, цариця – аж ніяково дивиться

(П. Тичина)

що, перен.

Сприяти ростові рослин

Посіяли кукурудзу .. Ясний травень підняв її до пояса, викохав на поживному ґрунті

(П. Оровецький)

;

Спрямовувати вгору свої пагони, стовбур і т. ін. (про рослини)

Кукурудза підіймала гостре листя, що пообвисало аж на землю

(М. Руденко)

;

В гущавині стрімко піднімала вгору мертве, обпалене гілля розчахнута блискавицею сосна

(В. Малик)

;

Ніхто, видно, і не сидів

[під липою],

бо висока і густа трава не була столочена, а стояла рівно, піднявши угору свої гострі листочки

(Панас Мирний)

;

Сад старого коваля застиг у чорному мовчанні, піднявши в беззоряне небо своє обгоріле віття

(С. Журахович)

;

у сполуч. зі сл.

температура

Збільшувати ступінь нагрівання чогось

Вчора привезли для мене з Неаполя керосинову грубку, дуже гарну, без запаху, і я, коли схочу, можу підняти температуру повітря в хаті до +16, 17°

(М. Коцюбинський)

;

Опалення, ввімкнене Ван Луном водночас з апаратом повітропостачання, не встигло ще підняти температуру до норми

(В. Владко)

;

Підвищувати показники чогось, розвиваючи, удосконалюючи щось

Залучення до програм розвитку країн Центральної Азії та Середнього Сходу дало б можливість підняти нашу важку промисловість і сільське господарство

(з наук. літ.)

що.

Виділятися своєю висотою, підноситись, височіти над чим-небудь

– Поглядав

[Андрій]

на ґуральню. Його дратувало, що вона ще стоїть, гордо підійма комин і бурха безжурно димом, наче сміється

(М. Коцюбинський)

;

Над брилами міських покрівель Херсон уранці підійма Верхи нескінчених будівель

(С. Крижанівський)

що.

Розпочинати якісь дії у відповідь на що-небудь, реагуючи на щось

Куди було не приїде

[отець Хведір]

в гості, вже було наймити, погоничі надворі піднімають регіт

(І. Нечуй-Левицький)

;

Гармати грають, Реве пожежа, кровця рине, А люди вереск підіймають, Страх їм замовкнуть не дає

(І. Франко)

;

[

Прохор

Скажена баба! Я її ще й пальцем не торкнув, а вона вже й реви підняла!..

(М. Кропивницький)

;

Пес заскавулів, узяв хвіст під себе і потяг під недалеку грушку; наполохана птиця підійняла крик і розбіглася по всім усюдам

[по всіх усюдах]

(Б. Лепкий)

;

[

Остюк

Вони

[вороги]

підняли стрілянину, але в повітря, бо боялись, що свого полковника уб'ють

(О. Корнійчук)

;

Наші невільники теж зрозуміли, в яких краях опинились, і підняли ґвалт

(Ю. Логвин)

;

у сполуч. зі сл.

питання

розмова

річ

і т. ін., перен.

Починати розмову про що-небудь важливе

– Ні в тому, ні в тому разі я прошу вас не підіймать таких балачок. Хочете, приймайте сю умову, не хочете, я вас не силую

(В. Винниченко)

;

[

Петро

Ти, Галю, підняла цікаву річ про жіночу працю, заміри

(Панас Мирний)

;

– Треба нашій пресі помалу, без зайвого галасу підняти ті питання, що їх піднімав досі Франко, але давати їм бажаний для нас напрям

(П. Колесник)

(1)

Підніма́ти (підійма́ти, ора́ти і т. ін.) / підня́ти перело́ги (перелі́г, пласти́, цілину́ і т. ін.):

а)

орати давно або ніколи не орані землі

В степу, в далечині яскравіли похилі постаті орачів, що поволі собі піднімали важку цілину

(М. Івченко)

;

Вийшли в поле ми орати, Перелоги піднімати

(Л. Первомайський)

;

Ось він

[трактор]

іде, підніма перелоги, Радістю спраглі поля засіва

(П. Дорошко)

;

Орали на зяб, піднімали пласт багаторічних трав, щоб посіяти по ньому озимину

(П. Оровецький)

;

Після війни відбудовував

[Іринарх Іванович]

той же Дніпрогес, зруйнований фашистами, піднімав цілину

(В. Нестайко)

;

Я не пхав корінці-волосини в затужавілу, збиту віками кам'яницю. Приденно, від першої зорі і до нічного зоряного засіву, піднімав переліг

(М. Дочинець)

;

Болота – поліська цілина, яку треба підняти .. Він

[Барило]

спав і снив пшеницею на болоті

(Б. Харчук)

;

б)

працюючи над чим-небудь, прокладати нові шляхи, виробляти нові підходи до чого-небудь

Звичайний критик .. мусить сам вироблювати перспективу, вгадувати значення, вияснювати прикмети даного автора, мусить .. орати цілину

(І. Франко)

;

Колись шукали істин Піфагори І для жерців горів огонь наук, – Тепер всесвітні перелоги оре У вбогу свитку вдягнений селюк

(М. Рильський)

;

Наївно думала

[Марсалія],

що вона перша підіймає затоптану цілину народного знахарства

(Г. Тарасюк)

;

(2)

Підніма́ти / підня́ти ціну́

на що і без дод.

–

підвищувати грошовий вираз вартості чого-небудь

Берко .. зараз-таки підняв скажену ціну на горілку в усіх шинках

(І. Нечуй-Левицький)

;

Продовольство й товари перехоплювалися ще за Стамбулом, притримувалися, щоб підняти ціни, не допускалися в столицю

(П. Загребельний)

△

Ора́ти на (під) пар <Підійма́ти пар (пари́)>

див.

ора́ти

◇

Бра́ти (підніма́ти, здійма́ти) / взя́ти (підня́ти, здійня́ти) на глум (на глу́зи, на глуз, на сміх, на кпи́ни, на кпин, діал. на кпи)

див.

бра́ти

;

Задира́ти (підніма́ти) / заде́рти (підня́ти) хвіст (хвоста́) [уго́ру]

див.

задира́ти

;

Не зду́жати й скі́пки підня́ти

див.

зду́жати

;

Оголоси́ти (підня́ти) авра́л

див.

оголо́шувати

;

(3)

Підніма́ти (бра́ти) / підня́ти (взя́ти), що ле́гко лежи́ть

–

привласнювати чуже; красти

Як же випадав коли такий нещасний день, що ні роботи, ні в шинку нікого, а в самого ні крихти хліба, .. не гріх тоді й підняти, що легко лежить!..

(Панас Мирний)

;

(4)

Підніма́ти (підійма́ти, зво́дити і т. ін.) / підня́ти (підійня́ти, звести́ і т. ін.) на но́ги

кого, що

а)

мобілізовувати, організовувати, примушувати кого-небудь активно діяти

Варчук ще подивився на хід мироносиць .. Треба ж якось підіймати чудом на ноги грішне село

(М. Стельмах)

;

Уривчасті дзвінки внутрішньої сигналізації вмить піднімають усіх

[підводників]

на ноги

(В. Логвиненко)

;

На правах помічника комбайнера

[Орися]

підняла на ноги всю бригаду

(Д. Бедзик)

;

б)

будити, розбуджувати від сну

Розпучливий брязкіт чавунних затулок, дух житньої соломи .. підняли на ноги сім'ю. Навіть найменший хлопчик виринув десь з-під материної ковдри

(М. Коцюбинський)

;

Мало не опівночі підняв на ноги

[бригадир]

Ліду і Марину, посадив у сани і повіз показати, якого перегною роздобув

(Я. Гримайло)

;

в)

сприяти одужанню, виліковувати кого-небудь

Ледве дійшла я додому. Лягла і довго хворіла. Ну, потім тиха наша обстановка, тихе життя підняли мене на ноги

(Г. Хоткевич)

;

г)

(що)

зміцнювати, укріплювати

Гарно послужив людям Степан Кучер, теж шахтар. І землю розділив по справедливості, і владу підняв на ноги, щоб твердо стояла

(Д. Прилюк)

;

(5)

Підніма́ти (підійма́ти, здійма́ти і т. ін.) / підня́ти (підійня́ти, здійня́ти і т. ін.) ке́лих (ке́лех, ку́холь, ча́рку і т. ін.)

за кого – що

–

пропонувати випити, виголошувати тост

За край, де світ узріли ми, Зазнали щастя змалку, Покоштували втіх дітьми, Здіймаю повну чарку!

(П. Грабовський)

;

Ми підносимо наші грузинські келихи з великим почуттям – за Україну, за дружбу, за нашу зустріч, за перемогу!

(Ю. Яновський)

;

Тільки як здійняли тост за молодих артистів, він обернувся й до Насті з чаркою

(Леся Українка)

;

На сімейному святі, до краю наповнивши келих, Я сьогодні, мій друже, за тебе його піднесу

(І. Муратов)

;

Піднімем келехи! За все, що пережито, За наші лози, яблуні і жито, За нашу дружбу вип'ємо вина!

(Л. Дмитерко)

;

– Високоповажане добродійство! Прошу підняти келехи за вельмишановного Олександра Максимовича

(М. Стельмах)

;

(6)

Підніма́ти (підійма́ти, здійма́ти, підно́сити і т. ін.) / підня́ти (підійня́ти, здійня́ти, піднести́ і т. ін.) збро́ю (меч, соки́ру і т. ін.)

проти кого, за кого – що і без дод.

–

воювати з ким-небудь, намірятися вбити когось

Щасливий воїн, що в ім'я миру Свою підносить бойову сокиру, Во ім'я правди кривду тне з плеча

(М. Рильський)

;

Невідома рука пише далі й далі на пам'ятниках і гробницях: “Меч розділяє, на жаль, єдині колись родини й членів їх, .. брат підносить сокиру над грудьми свого ж брата...”

(С. Скляренко)

;

Поклялися Бела і Данило не піднімати зброї один проти одного

(А. Хижняк)

;

Хто меч підійме, від меча загине

(Леся Українка)

;

Князі .. почали між собою суперечку, хто з них могутніший, і нарешті підняли зброю проти свого государя з наміром скинути його з престолу

(П. Загребельний)

;

(7)

Підніма́ти (підійма́ти, підво́дити, зво́дити і т. ін.) / підня́ти (підійня́ти, підвести́, звести́ і т. ін.) з руї́н (з по́пелу, зі зга́рищ і т. ін.)

що

–

відбудовувати, відновлювати що-небудь зруйноване

Міста з руїн підводимо, Сади саджаєм людям

(І. Нехода)

;

Шахтар каже: – Ми самі були й будівельниками, підняли шахту з руїн

(Ю. Яновський)

;

– Загиблим вічна пам'ять, а живий має про живе думати. Про те, як підняти цю землю з руїн, з чого почати, до чого руки прикласти...

(В. Малик)

;

(8)

Підніма́ти (підійма́ти, підво́дити, зніма́ти, здійма́ти і т. ін.) / підня́ти (підійня́ти, підвести́, зня́ти, здійня́ти і т. ін.) ру́ку (ру́ки)

а)

(на кого – що)

бити кого-небудь, зазіхати на що-небудь

– Терпіти, терпіти й прощати, – прошепотів він сам собі, – й не ставати проти зла? А якщо це зло загрожує поглинути цілий край? .. Якщо це зло здіймає руку й на святиню святинь..? Ні-ні, терпіти таке зло – согрішити перед Господом

(М. Старицький)

;

Старий пригадав, як Тимко увірвав його по боку за Ташанню .. – А бодай би тебе так уперіщили, щоб ти й до рідного порога не доліз, аби знав, як на старого чоловіка руку піднімати

(Григорій Тютюнник)

;

Невже він і досі не міг розкусити цієї сумирної християнської вдачі, цього робочого вола, який і на дитину ніколи не підіймає ні голосу, ні руки#

(М. Стельмах)

;

Не стане він, князь, боярин, захищати мерзенного холопа, який, може, завтра здійме на нього руку!

(В. Малик)

;

б)

(зі сл.

на себе

)

кінчати життя самогубством

Сама б на себе руки підняла, слухаючи, до якої біди довела вона матір

(Г. Квітка-Основ'яненко)

;

Де мені подітись з лютою нудьгою, Чим мені розбити злую тугу-муку? Ох, давно я зняв би вже на себе руку, Та жаль груди давить, серце, за тобою

(М. Старицький)

;

в)

(на кого)

чинити замах на кого-небудь, намагатися убити когось

Пальці

[Трохима Івановича]

намацали відточений ніж .. Але в цю останню хвилину .. з'явилася думка: “Зупинися, безумцю! На кого руку підіймаєш?”

(А. Шиян)

;

Дивилися мовчки на нас козаки, та ось несподівано й дзвінко один з них звернувсь до пониклих бійців: – Брати! Що ми робим? На кого ми руки підносим?

(В. Сосюра)

;

Відповідаючи, Зевс хмаровладний до неї промовив: “Краще мовчки сиди, покоряючись слову моєму. Не допоможуть тобі всі боги, скільки їх на Олімпі, Тільки-но встану і руки на тебе здійму нездоланні”

(Борис Тен, пер. з тв. Гомера)

;

г)

(на кого – що)

вступати в боротьбу з ким-, чим-небудь, засуджувати, ганьбити і т. ін. когось за щось

А інші кричали: – Сором! .. Хам підвів голову! Неслухняний раб збунтувався! Підніс руку на свого пана! О сором! .. Місто

[на ранок]

було в руках бунтарів

(Мирослав Ірчан)

;

(9)

Підніма́ти (підійма́ти, підно́сити і т. ін.) / підня́ти (підійня́ти, піднести́ і т. ін.) го́лос

а)

починати говорити, висловлювати свої думки

[

Сестра Серахвима

(піднімає голос до людей):

]

Чого ви зібрались?

(Панас Мирний)

;

– Наберетесь чимало клопоту, поки добудете свою царівну з зачарованого замку... – Чому так? – підняв голос Ломицький

(І. Нечуй-Левицький)

;

Ми помітили, що Поля хоче говорити .. проте піднести свій голос не наважувалась. Сев її підбадьорив, і вона розповіла свою коротку історію

(Ю. Яновський)

;

– А що, коли б узятися за затоплену Карапатівську рудню? – тихо, несміливо підніс голос худий високий дідок

(Олесь Досвітній)

;

б)

говорити голосніше, підвищувати тон, перев. сердячись; сварити кого-небудь, дорікати комусь

– Але заспокойтесь, – кінчаю я, – я не хочу підносити свого голосу, я сваритися не буду

(Ю. Яновський)

;

– Цить мені, анахтем! – підіймає голос Дорохтей

(М. Стельмах)

;

– А на кого ж ці руки від віку робили, гей! .. І баба піднесла голос. В ній закипіло довго стримуване ремство

(В. Бабляк)

;

в)

виступати, відстоюючи кого-, що-небудь

Мені доводиться підносити голос на захист балету як видовища здорового й потрібного

(Ю. Яновський)

;

Мільйони, мільйони, мільйони Підносять голос: За мир!

(П. Дорошко)

;

– Не диво, що рідний брат гарчить, мов собака з-під ворітні, але щоб наймит підняв голос!

(М. Стельмах)

;

(10)

Підніма́ти (підійма́ти, підно́сити і т. ін.) / підня́ти (підійня́ти, піднести́ і т. ін.) [догори́] но́са (ніс)

–

гордовито, самовпевнено триматися, ставитися до інших зневажливо

Від таких розмов батька з матір'ю Кирилко .. ще дужче носа піднімав

(Панас Мирний)

;

[

Варка

Бундючилися супроти нас люде

[люди],

і тепер і ми підіймемо догори носа

(М. Кропивницький)

;

Мальва обережно вивільнила свою руку з руки Стрибога і впевнено, задерши догори носа, попрямувала в бік воріт

(Дара Корній)

;

(11)

Підніма́ти (підійма́ти, підно́сити і т. ін.) / підня́ти (підійня́ти, піднести́ і т. ін.) дух

кому і без дод.

–

надихати, підбадьорювати кого-небудь

[

Хрипун

Яка це достойна річ приголубити людину. Людське ставлення підіймає дух і дає силу рукам

(Ю. Яновський)

;

Мені дано вижити серед пекельних мук, в самотності, яка або ж знищує людину, або підносить дух її на вершини

(П. Загребельний)

;

– Головне не в тому, куди поціляють гармати. – А в чому? – У тому, що вони піднімають дух козаків

(В. Шкляр)

;

До батальйону щодня приходили офіцери з високими чинами полковників та генералів і говорили промови, що мали піднести дух батальйонерок

(Гео Шкурупій)

;

[

Карл

Такі новини мають дух підняти: Повстали, кажуть, горді парижани – Французький дух прокинувся у них

(І. Драч, пер. з тв. Шекспіра)

;

(12)

Підніма́ти (підійма́ти, підно́сити і т. ін.) / підня́ти (підійня́ти, піднести́ і т. ін.) на щит [сла́ви]

кого, що

–

звеличувати, вихваляти кого-, що-небудь

Хто конкретно керував усім, яка сила направляла всю акцію, кого би треба за іменем підіймати на щит – ніхто не знав докладно

(І. Багряний)

;

Ливарний цех і весь наш завод чекають від вас чогось... Щоб можна було підняти на щит...

(І. Муратов)

;

(13)

Підніма́ти (підійма́ти, підно́сити і т. ін.) / підня́ти (підійня́ти, піднести́ і т. ін.) пра́пор (стяг, знаме́но́ і т. ін.)

чого

–

вести боротьбу за що-небудь, в ім'я чогось; виступати з якоюсь ідеєю, відстоювати її

Ми ще ніколи не були собою, Не підіймали стяга на морях Ні по чужих, невиданих краях, Де квіти квітнуть барвою новою

(М. Рильський)

;

З усіх земель українських прийшли вони в цей табір, під Білу Церкву, до гетьмана, що підняв прапор боротьби з польськими панами

(Р. Іванченко)

;

“Завтра накажу розбити на майдані намет і поставити біля нього бунчук великого походу”. Цим походом сподівався

[султан]

піднести прапор пророка над усіма землями, утвердити в пам'яті правовірних своє ім'я й упевнитися в собі як мужеві і воїнові

(Ю. Мушкетик)

;

(14)

Підніма́ти (підійма́ти, підно́сити і т. ін.) / підня́ти (підійня́ти, піднести́ і т. ін.) тост

–

висловлюючи певне побажання, пропонувати у зв'язку з цим випити, а також пити після такого побажання

Підношу з повним кухлем Я тост за береги Дніпра

(М. Рильський)

;

Коли піднімали тост за здоров'я молодих, він

[Альфред]

зводився, обтирав серветкою губи, уклонявся на всі боки і знову брався за їжу

(Ірина Вільде)

;

Ще не було у квартирі Вербицьких такої веселої вечері. А все Стас. Так розходився – не зупинити .. Жартував, тости підіймав – за жінок, за жінок, за матерів!

(Люко Дашвар)

;

Граф Кшивотульський підніс тост на здоров'я .. господині повіту, пані маршалкової

(І. Франко)

;

Невтішно й неприховано ридала

[Лариса],

коли хтось підняв тост за красу подружньої вірності

(Є. Кононенко)

;

(15)

Підніма́ти (підійма́ти, підно́сити, підво́дити і т. ін.) / підня́ти (підійня́ти, піднести́, підвести́ і т. ін.) го́лову

–

починати активно, упевнено діяти

Росте невдоволення проти панів і дуків, незгода голову підносить

(Б. Лепкий)

;

– Знову, значить, підіймають

[пильщики та матроси]

голову, – нахмурився Гаркуша

(О. Гончар)

;

[

Орлик

В третьому батальйоні агентура ворога підняла голову, почалися неприємні розмови

(О. Корнійчук)

;

(16)

Підніма́ти (підійма́ти) / підня́ти (підійня́ти) ву́ха

–

наважуватися, намагатися протидіяти кому-небудь

– Правильно Данюша каже: “Коли це в мене було, щоб проти голосував хто?” А то аж сім! Підняли вуха

(А. Головко)

;

Я буду розраховуватись одним махом! По-крупному! Сотник обіцяє наші поля зорати машинами. Ми ще піднімемо вуха!

(М. Циба)

;

(17)

Підніма́ти (підійма́ти) / підня́ти (підійня́ти) заві́су (край заві́си)

–

розкривати що-небудь приховане

Еней спинивсь, як вийшов з лісу. На сонці скулився, мов кріт, – Неначе хто підняв завісу В безмежний, невідомий світ

(С. Воскрекасенко)

;

– Нас і не дивує, що класний керівник підійняв край завіси над ближчим майбутнім однієї з своїх учениць

(О. Донченко)

;

(18)

Підніма́ти (підійма́ти) / підня́ти (підійня́ти) на штики́

–

заколювати, убивати штиком

Всі сотні разом збунтувались, найлютіших офіцерів підняли на штики, а самі кроком руш!

(О. Гончар)

;

(19)

Підніма́ти (підійма́ти) / підня́ти (підійня́ти) прести́ж (авторите́т)

–

робити кого-, що-небудь значнішим, вагомішим у чиїхось очах

Марусякові шкода було втратити попадю. Як там не як, а те, що він її мав, підіймало його престиж

(Г. Хоткевич)

;

Виховані нашими клубами футболісти підніматимуть і примножуватимуть спортивний авторитет України

(з газ.)

;

Тільки спільним зусиллям усіх, хто зобов'язаний володіти українською літературною мовою, можна підняти престиж нашої мови

(з наук. літ.)

;

(20)

Підніма́ти (підійма́ти) / підня́ти (підійня́ти) чоло́,

уроч.

–

відроджуватися, відновлюватися після перерви, занепаду і т. ін.

Степи квітчасті Сонце залило, Син землі у сонці-щасті Підніма чоло

(Т. Масенко)

;

Настав короткий період українізації. Козацька молодь повеселішала. Професура – українська, вище піднімала своє чоло, як з-під снігу травка зелененька

(О. Шугай)

;

(21)

Підніма́ти / підня́ти на коту́рни

–

безпідставно, невиправдано звеличувати кого-, що-небудь

Кіплінга Джозефа Редьярда, англійського письменника, шпигатимуть, що він “описував побут англійських колонізаторів в Індії”, “проповідував ідеї британського імперіалізму”, а ось оспівувачів радянського імперіалізму підніматимуть на котурни. Бо ж давно відомо: в чужому оці й порошинку бачу, а в своєму не видно й колоди

(В. Чемерис)

;

Підно́сити (підніма́ти, підійма́ти і т. ін.) / піднести́ (підня́ти, підійня́ти і т. ін.) до небе́с

див.

підно́сити

;

Підно́сити (підніма́ти, підійма́ти і т. ін.) / піднести́ (підня́ти, підійня́ти і т. ін.) на [ще оди́н] ви́щий (нови́й) сту́пінь (щабе́ль)

див.

підно́сити

;

Підно́сити (підніма́ти) / піднести́ (підня́ти) в оча́х (рідше пе́ред очи́ма)

див.

підно́сити

;

Ре́ви підня́ти

див.

ре́ви

;

Ста́вити (підніма́ти, підно́сити і т. ін.) / поста́вити (підня́ти, піднести́ і т. ін.) пла́нку

див.

ста́вити