ПРО́СЬБА
, и, ж.
1
. Те саме, що проха́ння 1
. – Коли жалуєш дитину, то навчай грозьбою, коли не можна просьбою
(Марко Вовчок)
;– От ви й покаялись; проститься вам, бо хто покається, хоч мовчки, хай підведе з просьбою очі до Спасителя, – тоді проститься
(В. Барка)
;Святослав останнім часом трохи втихомирив князів – кого просьбами, кого грозьбами
(В. Малик)
.2
. заст.
Прохання (у 2 знач.)
. Микола .. просив, аби ту картку поправити, або щоби написати просьбу до старости, що то лиш через помилку так картка списана
(Л. Мартович)
;– Писав просьби – даремно. Ще рік якось переб'юся, ось один меценат посилає мене до Дикова впорядковувати бібліотеку
(Р. Іваничук)
.