СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ПРОМ'Я́ТИ
ПРОМИНА́ТИ
2
, а́ю, а́єш, недок., ПРОМ'Я́ТИ, мну́, мне́ш, док., що.
1
.
Обминати (див. обмина́ти
2
1) дуже добре; розминати
.
Якщо глина тверда, її треба довше проминати
(із журн.)
;
Перед початком роботи пластилін необхідно пром'яти мокрими долонями
(з газ.)
.
2
.
Обминати (див. обмина́ти
2
2) (звичайно льон або коноплі), відділяючи кострицю від волокна
.
Щоб костриця легше відділялася від волокна, прикореневу й середню частину стебел льону олійного проминають
(з наук. літ.)
;
Після того як стебла конопель пром'яли, їх обробляють на тіпальній машині
(з навч. літ.)
.
3
.
Робити розминку ногам, тілу і т. ін., сприяючи їх життєдіяльності; розминати (у 2 знач.)
.
Піхота проминала ноги, скачучи й борюкаючись
(Ю. Яновський)
;
– Ні, годі вже! – мушу повітрям вільним думки провіяти та й кості пром'яти!
(Н. Королева)
;
– Ну-бо, хлопчики, встаньте. Під сіном лопати. Доведеться нам усім пром'яти крижі
(В. Логвиненко)
;
// 
Примушувати рухатися, ходити для розминки (про собаку, коня)
.
Хочеш чи ні, а пром'яти свого собаку вранці доведеться, та й для здоров'я корисно прогулюватися за будь-якої погоди
(із журн.)
.
4
.
перев. док.
Торкаючись чого-небудь, робити ум'ятину; м'яти (у 1–4 знач.)
.
Зробивши п'ятірнею хапаючий рух, пром'яв
[Боженко]
добре-таки карту в районі розташування противника
(О. Довженко)
.