СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ПРИПРА́ВИТИ
1
ПРИПРАВЛЯ́ТИ
1
, я́ю, я́єш, недок., ПРИПРА́ВИТИ, влю, виш; мн. припра́влять; док., що.
1
.
чим.
Додавати приправу до страви для смаку, аромату; заправляти (у 3 знач.)
.
В кожнім окопчику, поряд з патронами та гранатами, стояли казанки, наповнені цукром, з якого бійці готували собі цукряну саламаху, приправляючи її терпкими кислючими яблуками, щоб не нудило
(О. Гончар)
;
Горина розклала багаттячко, почепила горщика з водою, заправила окріп лісовим щавлем та гречкою, якої трішки привезли із собою, грибами приправила, які смажила тут-таки на вогні, настромивши їх на патички, і вечеря незабаром була готова
(Ю. Покальчук)
;
Щойно я вкинула смажену цибулю з томатною підливою у зварену вермішель і приправила її орегано та білим перцем, телефонує Друм
(С. Пиркало)
;
// 
Домішувати що-небудь до чогось
.
Любовно і ніжно мати зливала всі недоїдки корові, споліскувала горшки, висівочками приправляла, щоб сита корова була
(К. Гордієнко)
;
Я тримала її
[Аделю]
за руку, змінювала мокру від сліз пошивку, робила компрес із холодного огіркового соку, щоб зняти припухлість обличчя.., витискала сік із сирого м'яса, приправляла його яєчним жовтком і ложкою окропу
(С. Андрухович)
;
– У тебе тютюнець з буркуном, пахне. А я все не зберуся приправити свого
(В. Земляк)
.
2
.
чим, перен., розм.
Доповнювати мову або супроводжувати дію гострим словом, дотепом, жартом і т. ін
.
Діти сади підмітали, індиків пасли; каліки на городі сиділи, горобців, птаство полошили, да все ж то те якось уміла пані приправляти доріканням та гордуванням, що справді здавалось усяке діло каторгою
(Марко Вовчок)
;
Швидко жадібному люду воду холодну, солодку, з важкої баклажки вділяє
[водонос],
жартом її приправляє, з усміхом плату бере
(Леся Українка)
;
– Він
[господар садиби]
саме пішов за хмизом, – сказав чисту правду Жакомо, а далі став імпровізувати, приправляючи правду вигадкою
(О. Авраменко, В. Авраменко)
;
День і ніч вона віддавалася нелегкій письменницькій справі, смикаючи історичні факти різних епох і приправляючи їх рясними воланнями спраглої жіночої душі
(І. Роздобудько)
.
3
.
розм.
Приготовляти (у 1 знач.) що-небудь
.
На вал колоддя накотили
[троянці]
І різний приправляли вар; Олію, дьоготь кип'ятили, Живицю, олово топили, Хто лізтиме, щоб лить на твар
(І. Котляревський)
;
Жони Борошном ячним його
[бика]
приправляли женцям на вечерю
(Борис Тен, пер. з тв. Гомера)
.
4
.
що, розм.
Прилаштовувати (у 1 знач.) що-небудь до чогось
.
“Треба повітку краще утушкувати, щоб теличка не мерзла та менше їла”, – клопочуться батьки й ще щільніше приправляють двері у загородах
(Л. Яновська)
;
Стара приказка: – Де пройде скит – лишається смерть – справдилась: на третій день по віщуванню Анахарсісові у дворі храму приправляли похоронний стос для Кінарете
(Н. Королева)
;
Щоб возик не нагонився на Лиску, як де з гори доведеться їхати, то Даринка ще й наритники до нього – хоч мотузяні – приправила
(І. Вирган)
.