ПРИПРА́ВИТИ

див.

приправля́ти

ПРИПРАВЛЯ́ТИ

, я́ю, я́єш, недок., ПРИПРА́ВИТИ, влю, виш; мн. припра́влять; док., що.

чим.

Додавати приправу до страви для смаку, аромату; заправляти (у 3 знач.)

В кожнім окопчику, поряд з патронами та гранатами, стояли казанки, наповнені цукром, з якого бійці готували собі цукряну саламаху, приправляючи її терпкими кислючими яблуками, щоб не нудило

(О. Гончар)

;

Горина розклала багаттячко, почепила горщика з водою, заправила окріп лісовим щавлем та гречкою, якої трішки привезли із собою, грибами приправила, які смажила тут-таки на вогні, настромивши їх на патички, і вечеря незабаром була готова

(Ю. Покальчук)

;

Щойно я вкинула смажену цибулю з томатною підливою у зварену вермішель і приправила її орегано та білим перцем, телефонує Друм

(С. Пиркало)

;

Домішувати що-небудь до чогось

Любовно і ніжно мати зливала всі недоїдки корові, споліскувала горшки, висівочками приправляла, щоб сита корова була

(К. Гордієнко)

;

Я тримала її

[Аделю]

за руку, змінювала мокру від сліз пошивку, робила компрес із холодного огіркового соку, щоб зняти припухлість обличчя.., витискала сік із сирого м'яса, приправляла його яєчним жовтком і ложкою окропу

(С. Андрухович)

;

– У тебе тютюнець з буркуном, пахне. А я все не зберуся приправити свого

(В. Земляк)

чим, перен., розм.

Доповнювати мову або супроводжувати дію гострим словом, дотепом, жартом і т. ін

Діти сади підмітали, індиків пасли; каліки на городі сиділи, горобців, птаство полошили, да все ж то те якось уміла пані приправляти доріканням та гордуванням, що справді здавалось усяке діло каторгою

(Марко Вовчок)

;

Швидко жадібному люду воду холодну, солодку, з важкої баклажки вділяє

[водонос],

жартом її приправляє, з усміхом плату бере

(Леся Українка)

;

– Він

[господар садиби]

саме пішов за хмизом, – сказав чисту правду Жакомо, а далі став імпровізувати, приправляючи правду вигадкою

(О. Авраменко, В. Авраменко)

;

День і ніч вона віддавалася нелегкій письменницькій справі, смикаючи історичні факти різних епох і приправляючи їх рясними воланнями спраглої жіночої душі

(І. Роздобудько)

розм.

Приготовляти (у 1 знач.) що-небудь

На вал колоддя накотили

[троянці]

І різний приправляли вар; Олію, дьоготь кип'ятили, Живицю, олово топили, Хто лізтиме, щоб лить на твар

(І. Котляревський)

;

Жони Борошном ячним його

[бика]

приправляли женцям на вечерю

(Борис Тен, пер. з тв. Гомера)

що, розм.

Прилаштовувати (у 1 знач.) що-небудь до чогось

“Треба повітку краще утушкувати, щоб теличка не мерзла та менше їла”, – клопочуться батьки й ще щільніше приправляють двері у загородах

(Л. Яновська)

;

Стара приказка: – Де пройде скит – лишається смерть – справдилась: на третій день по віщуванню Анахарсісові у дворі храму приправляли похоронний стос для Кінарете

(Н. Королева)

;

Щоб возик не нагонився на Лиску, як де з гори доведеться їхати, то Даринка ще й наритники до нього – хоч мотузяні – приправила

(І. Вирган)