ПРИКОЛО́ТИ
див.
прико́лювати
.ПРИКО́ЛЮВАТИ
, юю, юєш, недок., ПРИКОЛО́ТИ, олю́, о́леш, док.
1
. що.
Прикріплювати що-небудь до чогось, проколюючи
. Ліля підійшла до люстерка й почала чепуритись, а потім взялась приколювати собі до волосся чорного, вже старого й заяложеного банта
(М. Івченко)
;Вона сіла за стіл і, розгорнувши класний журнал, зробила перекличку. Потім приколола кнопками на стіні розклад уроків
(О. Донченко)
;– Заплетеш косу, а ззаду зберемо фату та приколемо шпильками
(С. Талан)
.2
. кого і без прям. дод.
Убивати кого-небудь, проколюючи тіло багнетом, кинджалом і т. ін.
Гусари закуті в кіраси, наручники, поножі, на голові – шоломи з пір'ям. Під правою рукою довгий та широкий меч (ним зручно приколювати пораненого ворога), під лівою – шабля і палаш
(В. Чемерис)
;Евріал к йому
[до нього]
підкрався І просто в рот кинджал уткнув, І приколов його(І. Котляревський)
;Кожної хвилини знепритомнілий міг очуняти .. Роман уже кинувся до нього з наміром приколоти, але почув тупіт копит позад себе
(А. Головко)
;Хоч як метушились конвоїри, скільки не гупали прикладами, скільки не нахвалялись приколоти багнетами, полк поворот проминув і попрямував слідом за комітетом
(Ю. Смолич)
.3
. кого і без прям. дод., перен., жарг.
Розігрувати кого-небудь, піднімати на сміх
. – Але файно ти з тим телефоном приколов, – знову забулькав
[Сашко]
через хвилину(Ю. Андрухович)
;//
Приносити задоволення, насолоду
.Телек я ще міг подивитися, коли щось смішне показували або футбол. І то без жодного інтересу. Так, аби якось час пролетів. Музика теж не особливо приколювала
(А. Кокотюха)
;//
безос.
Мене приколювало пригадувати .. Коли в темряві пам'яті спалахує спогад, мене пробирає специфічний дріж
(Любко Дереш)
.