СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ПРИДИРА́ТИСЯ
, а́юся, а́єшся, недок., ПРИДЕ́РТИСЯ, ПРИДРА́ТИСЯ, деру́ся, дере́шся, док., розм.
Використовувати що-небудь як привід до якихось зауважень, обвинувачень (звичайно безпідставних); прискіпуватися
.
Усе придирається
[Харко]:
“У вас, – каже, – не так усе, як у людей”
(Г. Квітка-Основ'яненко)
;
Придиратися до кожного слова, сказаного в його присутності, виросло в потворну звичку. Він моментально кидався з гострим гачком і давав волю своєму злорадству
(В. Барка)
;
Вівця десь в пір'ячко вкачалась, Пидоря до Вівці присікалась, придралась, Що, буцім, бач, Вівця курей її поїла і гусей
(Л. Боровиковський)
;
Тутешні перевізники до кінних біженців прихильніші – коня вони в тебе куплять, звичайно, за безцінок, одначе заплатять румунськими леями й наділять таким документом, що жандарми по той бік Дністра не придеруться
(В. Шкляр)
;
Той
[директор студії] ..
не мав у дійсності до чого придертися, але був чи не єдиним, хто ні разу не виказав Мілені одвертого захвату, та бодай би й схвалення
(О. Забужко)
.