СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ПРЕЗРЕ́ННИЙ
, а, е, заст.
Який заслуговує на презирство (у 1 знач.), викликає почуття презирства
.
Гетьманські “вартові” для одесита з околиць були презренними паріями
(Ю. Смолич)
;
Вже відбулося кілька зборів, присвячених “ворогам народу” .. І висловлюватися, “брати слово” мусіли всі, хто й не вмів чи не хотів, чи ніколи взагалі не висловлювався. Мусів вставати й казати: “Презренні пси, скажені собаки, гади...”
(Д. Гуменна)
;
Капітан злісно відповів мудрому керманичеві: – Презренний! Дивись, вітер попутний! Швидко понесеться корабель наш по хвилях безкрайого моря
(М. Зеров, пер. з тв. Овідія)
.