Вмій пошуткувати, знай, коли перестати

Вони, бачте, розгнівались, що з ними пошуткувала!

– Та ви на них не ображайтесь, – очі дівчини променились добротою. – Просто люблять тут у нас пошуткувати

– І що ж я посію на тих двадцяти сотках? – розгублено сказав Павло Серафимович. – Що посієш, те й пожнеш! – недоречно пошуткував Лупіков, і сам розреготався зі свого жарту