СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ПОЧЕ́СНИЙ
, а, е.
1
.
Гідний поваги, пошани
.
Рустем поправлявся. Його одвідували товариші, галасливий жвавий гурток, який уважав рану Рустемову почесною, бо він дістав її у боротьбі з забобонами
(М. Коцюбинський)
;
// 
Який має повагу, пошану
.
Титарівна-Немирівна... Почесного роду...
(Т. Шевченко)
;
– Я тут на запрошення студiї “Бабельсберг” – як не крути, а маю бути на ювiлеї як почесний гiсть
(І. Роздобудько)
;
Він
[директор]
дістав із шухляди книгу почесних гостей і подав друзям: – Може, запишете сюди свої імена
(О. Завгородній, пер. з тв. Е. Рауда)
.
2
.
Признач. для вияву поваги, пошани
.
– Добридень, Жане! – привітався з свого почесного місця Аркадій Петрович
(М. Коцюбинський)
;
За оркестром вишикувався почесний караул
(Ю. Яновський)
;
Старосвітський гуцульський звичай приписував: наступного дня після першої шлюбної ночі, в присутності всіх весільних гостей старший весільний батько оголошує почесний тост молодого
(М. Матіос)
;
// 
Такий, що надається на знак поваги, пошани
.
Заслуги Франка на полі науки такі значні, що Петербурзька і Празька Академії наук обрали його своїм членом, а Харківський університет дав йому почесний докторський диплом
(М. Коцюбинський)
;
– Мені чоло сьогодні квітчає Сей почесний лавровий вінець
(Леся Українка)
;
// 
Такий, що обирається на знак поваги, пошани
.
В почесній президії будуть жінки
(О. Бердник)
;
Політична дискусія перманентно переросла в мистецьку, де Марго була почесним експертом, оскільки була дружиною відомого естетика і мистецтвознавця
(М. Гримич)
.
3
.
Який робить честь кому-небудь
.
І знов замислився Горленко .. – Він дістане почесну й корисну посаду, потім староство і закінчить свій життєвий шлях принаймні сенатором
(З. Тулуб)
;
Посада писаря почесна, та не для нього
(Г. Пагутяк)
;
// 
Честь або гідність якого не принижено
.
Весь четвертий день їхньої подорожі по суходолу вони провели як почесні бранці під пильним наглядом подружжя Траяну та під охороною королівських гвардійців
(О. Авраменко)
.