ПОСТУПО́ВЕЦЬ

, вця, ч.

іст.

Прихильник політичної і громадської організації українців (XIX – початку XX ст.), який виступав за координацію українського національного руху

Поки справа так стоїть, що всі фрази галицьких поступовців про сприяння “жіночому питанню” лишаться фразами

(Леся Українка)

;

Одним із перших заходів .. Всеукраїнської Організації (пізнішого ТУП'а – Товариство українських поступовців) було поставити на добрий шлях книгарську справу, завівши власну книгарню

(С. Єфремов)

заст.

Прогресивна людина, поборник соціального прогресу

А що одні з нас будуть поступовцями поміркованими, а другі радикальнішими.., – те ми можемо одні в других потерпіти

(М. Драгоманов)

;

– Вже відразу заявив

[пан Зефірин]

себе поступовцем, ворогом закоснілої рутини

(І. Франко)