ПОСИДЕ́НЬКИ
, ньок, рідше ПОСИДІ́НКИ, нок, мн., розм.
1
. Дозвілля, яке проводять у розмовах, чаюванні і т. ін., сидячи де-небудь
. Ми жили неподалік від сільської крамниці .. Біля неї, за давньою традицією, в будні щовечора, а в неділю і вдень збиралися на посиденьки дядьки
(І. Кирій)
;Вірші на тих посиденьках читали вряди-годи, значно частіше точилися вчені диспути чи просто розмови про давній світ, про розум і дурість, про чужинські землі
(Ю. Мушкетик)
;На лавочці біля Артемового двору – посиденьки хутірських жінок
(В. Дрозд)
;Гості на чолі з господарем прийшли о другій годині ночі, після посиденьок у театральному ресторані
(І. Роздобудько)
.2
. заст.
В українському селі зібрання сільської молоді для спільної праці або розваг; вечорниці
. Текля була в полі коло баштана, а Мася в оконома на посидінках
(А. Свидницький)
;В хаті вдови Чемерьової зібралося багато дівчат на посиденьки
(Грицько Григоренко)
;Націлилася .. вийти
[Миловида]
бодай за ворота, коли не на посиденьки до когось, аж тут вітець(Д. Міщенко)
.