ПО́РА
див.
по́ри
.ПО́РИ
, пор, мн. (одн. по́ра, и, ж.).
1
. Найдрібніші отвори потових залоз у шкірі людини або тварини
. Рифка стояла.., втягаючи в себе всіма порами тіла милий холод, розкішну вогкість та свіжість саду
(І. Франко)
;Досить йому вийти до столу, як одразу на обличчю відкриваються всі пори, він червоніє і піт цілими струмками тече по його чолі, щоках, носі, бороді
(У. Самчук)
;Ніс блищав, червоний, аж сизий, з великими синюватими порами на шкірі
(В. Кучер)
;Він зупинився переді мною так близько, що було видно пори на шкірі його обличчя
(І. Росоховатський)
;//
Мікроскопічні непотовщені місця клітинної оболонки рослини, крізь які відбувається обмін речовин
.Повзаючи по листку рослини, виділяє
[клоп]
дуже багато екскрементів. Загиджує ними весь листок, закупорює на ньому всі пори, і рослина, яку обсіли грушові клопи, нарешті, жовкне, чахне, задихається(О. Гончар)
.2
. Порожнини між часточками якої-небудь речовини, матеріалу і т. ін.
– Відомо, що понтійські вапняки дуже пористі, – гаряче продовжував Мурашко. – В їх пори й заходить десь біля Каховки дніпровська вода
(О. Гончар)
;Каміння було річковим .. З його пор запах і смак капустяного соку не вивітрювався через ціле літо
(Т. Прохасько)
.