ПОГРЕ́Б

, у, ч., заст.

Похорон

Старий попрощавсь із мертвим тілом мовчки і без плачу й жалю поблагословив на погреб

(П. Куліш)

;

Серед страховищ погребів плачливих, Серед блідих тих лиць на кладовищі Молюся я

(І. Франко)

;

– Мусимо, отче, справити цей погреб

(Валерій Шевчук)

;

Ховали Ісаю, що витерпів гетто

[гето]

й сухоти, і сухі були очі в молодшої доньки Сусанни, а родина шевців пристарала на погреб вінка

(Ю. Андрухович)