ПОГО́НЯ
, і, ж.
1
. Переслідування втікача з метою його спіймання
. Ось вони
[цигани]
скотилися в улоговину і ніби пропали там, але згодом вискочили знову і .. продовжували погоню(Григорій Тютюнник)
;Схоже було на те, що погоні він не сподівається
(Л. Кононович)
;Місяць тим часом заступила хмара, і подальша погоня у суцільній темряві стала ризикованою
(В. Єшкілєв)
.2
. Людина або група людей, які переслідують кого-небудь
. І Алі, і Фатьма були тут людьми чужими, не знали стежок і легко могли заплутатися в їх лабіринті – і на це рахувала погоня
(М. Коцюбинський)
;Пустилися козаки щодуху гірською стежкою, а вже погоня за плечима
(О. Довженко)
;На підйомі до нового перевалу їх уздріла погоня. Ланцюжок сіро-зелених постатей, диркаючи з автоматів, рухався з долини вгору
(О. Бердник)
;Прислухалися, чи немає погоні, та чули тільки хрипке дихання сірого, який від мила посірів ще дужче
(В. Шкляр)
.3
. перен.
Велике прагнення досягти, добитися чого-небудь; гонитва.
Життя з його скаженим шалом, З погонею за ідеалом, З його стражданням і болінням .. – се дві противні сили, Що між собою в бій вступили
(М. Вороний)
;Поступ, погоня за пізнанням .. не завжди підвладні людині
(Ю. Мушкетик)
;Багато з тих, хто виряджався у погоню за дорогоцінним металом, не доходив до новоутвореного селища
(М. Кідрук)
.○
(1)
У пого́ню,
у знач. присл.
– слідом, навздогін
.Пішов милий у дорогу, За ним мила у погоню
(П. Чубинський)
;Шубовснув
[пароплав]
у відкриту чорну безодню. В погоню ж йому заморгала сліпучо-синя блискавка(Мирослав Ірчан)
;Вождь розділив воїнів на дві групи й послав їх у погоню в різних напрямках
(І. Росоховатський)
;Була б з ним
[Арсеном]
хоч сотня козаків, він, не задумуючись, кинувся б у погоню визволяти своїх людей(В. Малик)
.