СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ПОВІ́ТРЯ
, я, с.
1
.
Невидима газоподібна речовина (головним чином із суміші азоту й кисню), яка оточує земну кулю і яка потрібна для життя людини, тварин і рослин
.
Усміхається пречисте небо, Все повітря пахощами дише
(І. Франко)
;
В морозному повітрі стояв незвичний лісовий запах хвої. Наближалось Різдво
(В. Нестайко)
;
Цецилія вдихнула в груди якомога більше повітря
(С. Андрухович)
;
* У порівн.
Нам треба миру, як води й повітря, Як хліба й сонця, – миру треба нам
(М. Рильський)
;
// 
перен.
Неодмінна умова існування кого-, чого-небудь
.
Розвиток творчої діяльності є повітрям для розвитку особистості дитини
(із журн.)
;
// 
перен.
Умови, обстановка, породжувані соціальним середовищем, колективом і т. ін
.
А хіба ж завтра не буде те саме – служба, телята, символізм і капуста? Припухлі очі і позіхання? .. Йому зробилося душно од того повітря
(М. Коцюбинський)
.
2
.
Вільний простір навколо Землі
.
[
Перелесник
:]
Поглянь, як там літає павутиння, кружляє і вирує у повітрі
(Леся Українка)
;
Сонце зовсім ховається, у повітрі холоднішає, над містом залягає весняна сутінь
(У. Самчук)
;
До колонки йшла
[Рада]
стежкою, обабіч зарослою чагарником, – у безшелесному повітрі живопліт вітально тріпотів листочками їй назустріч
(О. Забужко)
.
3
.
З окличною інтонацією вживається як сигнал попередження про повітряний наліт
.
Пасєков, крикнувши “Повітря!”, вискочив з машини .. “Юнкерси” розгортались над дорогою
(Л. Первомайський)
.
4
.
рідко.
Те саме, що ві́тер 1
.
Сонце, немов утомившись, стало сідати, і з поля повіяло свіжим повітрям
(В. Винниченко)
;
Люди, що йшли на метро чи з метро, тримали свої піджаки чи плащі в руках і насолоджувалися .. повівом весняного повітря
(С. Пиркало)
.
Виса́джувати / ви́садити в пові́тря
Ди́хати / поди́хати чи́стим пові́трям
Ковта́ти / ковтну́ти пові́тря
(1)
 
Легке́ пові́тря,
розм.
чисте, свіже повітря, яким вільно дихати
.
Їй зробилося весело: вона завважила, що сьогодні було і гаряче і разом з тим легке повітря
(Леся Українка)
;
Як у всіх кавказців, що переселилися в долину, та ще й на північ, з роду в рід в Армянах
[назва села]
передавалися легені, що вимагали кришталево чистого легкого повітря гір, а не туманів низини
(Д. Бузько)
;
Я відчув би її
[Батьківщину]
навіть по цьому легкому весняному повітрю, що тече на мене звідти, мов з високих вічно чистих гір
(О. Гончар)
;
Пуска́ти / пусти́ти в пові́тря
Сьорбну́ти пові́тря
Ухопи́ти пові́тря
Абсолю́тна воло́гість пові́тря
Відно́сна вологі́сть пові́тря
Ви́сі́ти (повиса́ти) / пови́снути в пові́трі (між не́бом і земле́ю)
[В пові́трі] па́хне / запа́хло сма́леним [во́вком] (сма́женим, гірчи́цею і т. ін.)
Забра́кло пові́тря
Зли́нути в пові́тря
Зліта́ти / злеті́ти в пові́тря
(2)
 
На [сві́же (чи́сте, рідше ві́льне)] пові́тря,
зі сл.
виходити
,
вийти
,
вирватися
і т. ін.
з приміщення, надвір
.
– Парить, так парить! Ми от з ним і вийшли на свіже повітря
(Панас Мирний)
;
Бійці-піхотинці, що трималися ніч у будинку, вирвавшись тепер на свіже повітря, на ходу приєднувались до своїх підрозділів
(О. Гончар)
;
Виходжу на чисте морозяне повітря, зі старого стільця згрібаю сніг, зверху кладу невелику дощечку, що стоїть під стіною, вмощуюся
(А. Дністровий)
;
(3)
 
На [сві́жому (чи́стому, рідше ві́льному)] пові́трі
надворі, не в приміщенні, поза його межами
.
Робота на чистому повітрі, на вольному морі здалась вербівцям багато легшою, ніж робота в сахарнях
(І. Нечуй-Левицький)
;
З Черновець
[Чернівців]
вибираюсь через те, що літом все-таки краще бути на зовсім вільному повітрі
(Леся Українка)
;
На повітрі готовилися .. котли каші, борщу, цілі запечені барани, величезні шмати м'ясива
(Г. Хоткевич)
;
Оксен поплескав його по блідих щоках, які свідчили про те, що дитина просиділа цілу зиму в хаті і не бувала на свіжому повітрі
(Григорій Тютюнник)
;
– Чотири роки безперебійних гастролей – і все на свіжому повітрі, посеред пустелі чи лісу. Дуже корисно для здоров'я, я вам скажу...
(І. Роздобудько)
;
Носи́тися в пові́трі
Перевзува́тися / перевзу́тися на ходу́ (в пові́трі)
Полеті́ти в пові́тря
Рі́зати (рва́ти) / розрі́зати пові́тря (ти́шу)
(4)
 
Сві́же пові́тря
нові ідеї, думки, суспільні погляди
.
Це були загалом роки найтемнішої реакції 1905 року .. Проривались подуви свіжого повітря, по Глухову засновувались гуртки для вивчення політекономії
(С. Васильченко)
;
(5)
 
Як пові́тря,
зі сл.
потрібний
дуже, надзвичайно
.
Через сваволю і честолюбство Потьомкіна лишився без діла один із найталановитіших полководців Росії
[Суворов]
– саме тоді, коли він їй був потрібний як повітря
(С. Добровольський)
;
– Люди в організації як повітря потрібні
(Микита Чернявський)
;
– Ми з Вірою Миколаївною віримо, – сказав директор, – що ти впораєшся із завданням. Заводу це потрібно як повітря
(Валерій Шевчук)
.