СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ПОВОРО́Т
, рідко ПОВОРІ́Т, ро́ту, ч.
1
.
Дія за знач. поверта́ти
1
, поверну́ти 1–3, 11 і поверта́тися
1
, поверну́тися 1, 2, 4
.
Петро Федорович закрив очі; пляма не сходила. Він повернувся на бік – і пляма перейшла за його поворотом
(Панас Мирний)
;
Невидний поворот руля. Машина стала
(В. Еллан-Блакитний)
;
“Волга” закладає поворот ліворуч, повз кооперативний технікум та міськраду, повз кіноафішу на стіні швейної фабрики
(О. Ірванець)
;
Он тут він сидів, от придавлена травичка, листочок, що лежав на крисані, а потім упав на камінь від молодечого повороту голови
(Г. Хоткевич)
;
Степан Васильович, мов заєць, петляє з вулички у вуличку, робить несподівані повороти й поволеньки вибирається
(М. Стельмах)
;
– Я не поверну! Я не вiдмовлюсь так, як ви, вiд своєї мрiї, коли вже почав досягати її. Тим бiльше, що поворот в Сонячнiй системi небезпечний на таких швидкостях!
(О. Бердник)
;
Так-от почався поворот додому. Сумна подорож для цих мужніх людей, що розшукували Гаррі Гранта й поверталися без нього!
(Т. Воронович, пер. з тв. Ж. Верна)
.
2
.
Місце, де що-небудь (дорога, вулиця і т. ін.) повертає, відхиляється вбік
.
На повороті стає
[жінка],
розглядає якусь рослину і повертає до мене лице...
(М. Коцюбинський)
;
Рота рушила з місця, а за хвилину зникла за поворотом вулиці
(І. Цюпа)
;
Ми проминули ще один поворот і наштовхнулися на несподівану перешкоду: кам'яні сходи зненацька розм'якли й перетворилися на в'язку, мов багно, масу
(О. Авраменко, В. Авраменко)
.
3
.
перен.
Повна зміна в напрямі, розвиткові чого-небудь; перелом
.
Від такого трагічного повороту справи у Юрка на голові чуб піднявся, як на їжакові колючки
(С. Чорнобривець)
;
Усе звелося до теревенів, і ні меча, ні навіть голої руки не треба. Такий поворот Вишату влаштовував, і він спокійно міг випити келих настояного меду
(І. Білик)
;
Найдосвідченіші з нас пам'ятають, як ще того самого сезону керівництво країни зробило різкий поворот від гірських лижів
[лиж]
до веслування на байдарках і каное
(Ю. Андрухович)
.
4
.
розм.
Повернення кого-небудь
.
Досить довго ждала Регіна на вулиці на поворот Владка
(І. Франко)
;
Щодо грошей, то я тим часом їх маю і, сподіваюсь, на пробування тут і на поворіт додому мені їх стане
(Леся Українка)
;
Хлопець дожидає повороту батька, але не хоче виказати безсоння; лежить і слухає, чи чути злі шуми надворі?
(В. Барка)
;
З зростаючим болем у серці На поворот твій чекає
[батько],
– тяжка йому випала старість
(Борис Тен, пер. з тв. Гомера)
.
[B]Зрі́зувати (зріза́ти) / зрі́зати кут (поворо́т, шлях[/B] і т. ін.)
(1)
 
Круті́ поворо́ти
різкі зміни в суспільстві, у житті, у поведінці кого-небудь і т. ін
.
Що ж, весь час на її шляху були такі несподівані круті повороти, які цілком змінювали її життя, хоч зовні це нікому не було видно
(О. Іваненко)
;
– Я-то вийму
[руки з галіфе],
а от подивимося, що з тебе вийде. На крутих поворотах люди носи розбивають
(Григорій Тютюнник)
;
Мінялися влади. Круті повороти робило життя
(О. Гончар)
;
Звичайно, людина може розкритися, може спалахнути, може кинути себе на високу гору, її душа іноді здатна на круті повороти
(Ю. Мушкетик)
.