СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ПЛЯЖ
, у, ч.
1
.
Прибережна смуга моря, озера, річки або іншої водойми, зручна для купання, сонячних ванн
.
Всі разом кинулися до теплих хвиль, що з шелестом набігали прозорими бганками на піскуватий пляж
(З. Тулуб)
;
– Поїдемо до гирла Десни, – мовив Михайло. – Там менше людей, гарні пляжі...
(О. Бердник)
;
Набережна по дорозі з Робітничого куточка до Алушти здавалась нині вузенькою стежкою між морем і пляжем з одного боку і горами, що поросли деревами й кущами, з другого
(Ю. Покальчук)
.
2
.
геол.
Форма рельєфу у формі смуги твердого, звичайно наносного, матеріалу на березі водойми
.
Як вид акумулятивного берега піщані пляжі відзначаються деякими особливостями. До фізичних характеристик належить їхній гранулометричний склад (від гальки до дрібнозернистих пісків із домішкою мулових часток), від якого залежить ступінь пористості піщаного насипу
(з наук. літ.)
.
(1)
 
Нуди́стський пляж
пляж, на якому люди звичайно відпочивають без одягу
.
Відпочивала
[Єва]
виключно з наметом на нудистських пляжах, ніколи не відвідувала курортів
(Н. Сняданко)
;
На початку ХХ ст. нудистські пляжі, клуби та комуни виникали в Німеччині та Франції, а потім і в багатьох інших країнах
(з наук.-попул. літ.)
.