СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ПЕРЕУЧИ́ТИ
ПЕРЕУ́ЧУВАТИ
, ую, уєш, ПЕРЕВЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕУЧИ́ТИ, учу́, у́чиш, ПЕРЕВЧИ́ТИ, чу́, чи́ш, док.
1
.
кого.
Учити кого-небудь заново, по-іншому
.
Помовчавши, додав
[батько]:
– Щось багато ми його учили, коли б ще не прийшлося переучувати!
(Панас Мирний)
;
– Викопав Каргата десь Наринський, а переучувати його доведеться мені. – Валентин Модестович зітхнув
(Ю. Шовкопляс)
;
– Я з мужика вийшов .. Для нього душу свою готовий вивернути, і ти мене не перевчай
(Григорій Тютюнник)
;
Що мати навчить, то й батько не перевчить
(прислів'я)
;
[
Єфросина
:]
Ой господи, яка кумпанія!..
[
Горпина
:]
Вже яка є кумпанія, така й буде. Ви вже нас не перевчите
(І. Нечуй-Левицький)
;
Сиджу біля вікна та на Чорну площу дивлюся. Ну, так, на Сіру тобто, тільки ж так ніхто не каже, все одно всі кажуть – Чорна .. Так зразу людей не переучиш...
(О. Ірванець)
.
2
.
що.
Учити що-небудь ще раз, повторно
.
За три дні я забув останні рядки пісні, тому довелося переучувати
(з газ.)
.
3
.
кого, що.
Учити кого-, що-небудь більше, ніж слід
.
Він, як видно, щось не довчив, або перевчив, або просто не так чітко відповів учителеві
(Б. Левін)
.
4
.
кого.
Учити всіх або багатьох
.
– Та що вже будемо робить – Самому всіх не перевчить!
(Л. Глібов)
;
– Скільки ж то вона
[вчителька]
дітей перевчила: може, сотні зо дві!..
(Грицько Григоренко)
.
5
.
що, розм.
Вивчати все або багато чого-небудь
.
– Так не можна: одній душі перевчити всю науку. Треба всім потрошки – бо то хліб, – повчала
[бабуся]
(Я. Качура)
.