ПЕРЕСЕ́ЛЕННЯ

, я, с.

Дія за знач. пересели́ти і пересели́тися.

Вже коли Руденки виберуться, то Ліщинська мене прокляне, її ніхто не може впевнити, що я в переселенні її квартирантів ні сном, ні духом не винувата

(Леся Українка)

;

Дід Григорій був небалакучий .. Особливо помітним стало це після його невдалого переселення на Далекий Схід у 1907 році

(О. Довженко)

;

І після переселення Чарлі Бертона до його колишнього житла дівчина вважала за свій обов'язок відвідувати хворого якнайчастіше

(М. Дашкієв)

;

– Ми мусимо бути готові до переселення в інші світи або до використання штучних джерел тепла і світла

(О. Бердник)

(1)

Вели́ке пересе́лення наро́дів,

іст.

–

пересування германських, сарматських, слов'янських та інших племен у II–VII ст., що сприяло падінню Римської імперії і формуванню романських, германських та слов'янських етносів

Соціально-економічні і політичні наслідки Великого переселення народів були значними. Воно сприяло падінню рабовласницького ладу і зламу римського державного механізму (в Західній Римській імперії)

(з наук. літ.)

;

Процеси, властиві часам Великого переселення народів, призвели до занепаду матеріальної культури античної доби і до знищення тієї хліборобської людности, яка заселювала тоді територію Наддніпров'я

(В. Домонтович)