СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ПЕРЕЛИ́В
, у, ч.
1
.
Дія за знач. перелива́ти, перели́ти і перелива́тися, перели́тися.
Якийсь один образ, один вислів, якийсь ритмічний уривок, зачутий припадково фрагмент мелодії, неозначений, безіменний перелив настрою – все це може стати засновком вірша
(Б.-І. Антонич)
;
Він устав на горах перед нами, Наш Київ, – переливами садів, Гарячими верхів'ями дзвіниць
(М. Рильський)
;
На луг лягло благословіння снігу – Хитливий переплив і перелив сніжин, – І я мовчу, немов читаю книгу Великих, тихих, лагідних таїн
(М. Бажан)
;
Гірського вітру перелив ромашку нижче нахилив
(В. Швець)
.
2
.
Перехід з одного кольору, відтінку, тону і т. ін. в інший
.
З ніжним сумом дзвякає замок старовинної скриньки, різнофарбним переливом блискає фамілійна велична таємна реліквія
(В. Винниченко)
;
В саду росли чарівні квіти, і хлопчик бачив найтонші переливи на їхніх пелюстках
(О. Іваненко)
;
Срібло, надто ж у місцях зрізу, давало такі несподівано прекрасні переливи, що втішатися ними хлопець міг хоч і пів дня
(П. Загребельний)
;
Безголосий штучний вогонь тремтів бордовими переливами на сталевій решітці
(Є. Пашковський)
;
* Образно.
Широко, бентежно відкриті очі горіли йому райдужним переливом далекого неба
(О. Гончар)
.
3
.
Чергування безперервних мелодійних звуків
.
Широкими смугами лилося світло з вікон Д-ської резиденції, мелодійними переливами роздавалися зсередини звуки фортеп'яна
(І. Франко)
;
Се вони
[жайворонки],
невидимі, кидають з неба на поле свою свердлячу пісню. Дзвінку, металеву й капризну, так що вухо ловить і не може зловити її переливів
(М. Коцюбинський)
;
Нас не сотні, а мільйони шукають вищих берегів цивілізацій в різноманітних переливах сопілок різних
(М. Хвильовий)
;
З південних країв прилетять солов'ї, і в їхніх пісень переливі нам юність обійми простягне свої...
(В. Сосюра)
;
Лише крізь нещільно причинені двері одної з авдиторій чути сторожкий шепіт і рівномірний чіткий перелив молодого голосу
(С. Добровольський)
.