ПЕРЕГОРА́ТИ

див.

перегоря́ти

ПЕРЕГОРЯ́ТИ

, я́ю, я́єш, рідше ПЕРЕГОРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕГОРІ́ТИ, рю́, ри́ш, док.

тільки 3 ос.

Закінчувати, переставати горіти

Я помітив, що ліс у тому місці, звідки починалася пожежа, вже перегорів

(Ю. Збанацький)

;

Згоряти до кінця, повністю

Вивалили з казана його

[Грицькове]

обгоріле тіло .. Хто зна, що завтра другому не прийдеться .. віддати частину і свого жиру на прибуток хазяїнові? А там воно

[тіло загиблого]

піде на світло і вдруге перегорить уже в свічці

(Панас Мирний)

;

Молодиця мовчки, але з тремтячими губами, перехрестилась тричі, схопила рогач із лялькою і запхала до палаючої печі. Василеве волосся миттю перегоріло, і лялька провалилась у жар!

(Ю. Логвин)

тільки 3 ос.

Підгоряючи, згоряючи, псуватися

Коли в сплав криці попадає чужорідний матеріал – він перегоряє, не витримує гарту

(В. Еллан-Блакитний)

;

[

Гапка

Ох, курча в печі перегорить; піти відсунути

(В. Самійленко)

тільки 3 ос.

Псуватися від надмірного нагрівання, довгого горіння

Не помiчав

[Степан]

анi розетку з оголеними дротами, що звисала зi стiни над головою, анi торшер, у якому постiйно блимали i перегоряли лампочки

(Г. Вдовиченко)

;

Коли у відпаяній трубці перегорить катод або розплавиться анод, то такою трубкою вже не можна користуватися

(з наук. літ.)

;

Ламатися, переламуватися в місці надмірного нагрівання

Пекли кислиці вони на прутиках у жару. А Петьчин прутик перегорів, і кислиця десь у жару загубилася

(А. Головко)

;

* У порівн.

Оружжя козацьке пощербилося рублячи – отже й задзвеніло востатнє

[востаннє]

й розпалося, як перегоріло

(Марко Вовчок)

перен.

Бурхливо виявившись, зникати, проходити (про почуття, переживання і т. ін.)

Він відчував, як потухає в ньому огонь, як перегоряє на холодний попіл навіть його хвилювання

(Ю. Мушкетик)

;

Відколи вже все те перегоріло, перетліло, а й досі, як інше згадаєш, то за плечима й морозом, і вогнем всипне

(Марко Вовчок)

;

Заспокоюватися, втамувавши свої почуття, бажання і т. ін. (про людину)

Його

[Сірка]

порубцьовану душу могло легко поранити одне необережне слово. Надто кинуте кимось із товаришів. Тоді спалахував, як порох од іскри. Одначе швидко перегоряв, перший ішов миритися

(Ю. Мушкетик)

;

[

Мархва

Молода, каже, як молода: ще не осілася, не перегоріла, часто її гріх путає

(Панас Мирний)

;

Усе в собі тамує

[Іван],

а вже коли перегорить, відстоїться, тоді, може, колись і розкаже

(В. Кучер)

;

Він, схоже було, – перегорів. Але примусив себе працювати далі

(Олекса Ізарський)

;

Проходити марно, не лишивши сліду (звичайно про нещасливе життя)

Микола .. тихо промовив, махнувши рукою: – Все померло, й сліду не зосталось. Марно перегоріло й перетліло моє життя

(І. Нечуй-Левицький)

тільки 3 ос., перен.

Зникати, зменшуватися кількісно (про материнське молоко)

В Галинки перегоряло материнське молоко

(В. Земляк)

;

– У мене тримісячна дитина. Відпустіть мене, пане... дитина у хаті сама і голодна... молоко перегорає... – знову заплакала

[Матронка],

витираючи рукавом сльози

(М. Матіос)

;

Деякі мами говорять, що перегоріло молоко, коли різко зменшується його кількість після застуди

(з газ.)