ОСО́ТУВАТИ

, ую, уєш, недок., ОСОТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що, діал.

Обсновувати

Тереми, звернені п'ятьма засніженими вікнами проти карпатських борів, обрубаних Чечвою та Дністром, осотували вечірні тіні

(К. Гриневичева)

;

* Образно.

А тепер так осотали його справи, що він зовсім уже не помічає її

[Сташку]

біля себе?

(Ірина Вільде)

;

Солодкий сон чіпким павутинням осотав усе тіло

[Ганни]

(В. Козаченко)