ОКОЛЯ́СА

, присл., розм.

Кружним шляхом; манівцями

Я туди й побіг околяса, далеко було, а братуха прямо пішов

(Сл. Б. Грінченка)

;

Рухаючись по колу, описуючи коло

На галявину з-за дерев і гущавин висипала ціла зграя барвистих півників. Розпустивши крила й пістряві хвости, вони кружляли один довкола одного, походжали то боком, то околяса, погрозливо квоктали, а потім, як і годиться півням, затіяли бійку

(В. Шкляр)

перев. зі сл.

ходити, говорити

і т. ін., перен.

Не торкаючись суті справи

Ні, справді-таки: цілих двадцять хвилин ходити околяса довкруг справи – і все з її вини

(Л. Кононович)