СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ОБЕРІГА́ТИ
, а́ю, а́єш, недок., ОБЕРЕГТИ́, ежу́, еже́ш, док., кого, що.
1
.
від кого – чого і без дод.
Захищати, боронити від кого-, чого-небудь небезпечного, шкідливого
.
Тільки один димар нагадував, що то .. людська оселя, що оберігала людей од звіра й од лихої години
(Панас Мирний)
;
Може, весь чар нашої історії в тому, що вона так ревно оберігає таємницю письмен, які уміє читати лише Господь?
(Р. Іваничук)
;
Троє сизих голубів перелітає понад нами, наче оберігають нас
(Є. Гуцало)
;
Думала
[дівчина,]
як би оберегти родину від .. абсолютної бідності, нужди
(О. Кобилянська)
;
// 
Дбайливо доглядати, піклуватися, запобігаючи чому-небудь небажаному, небезпечному
.
Сагайду – особливо під час бою – оберігали пильніше, дбали за нього ретельніше, ніж за Кармазина
(О. Гончар)
;
Федір був у сім'ї єдиною дитиною .. Його ретельно оберігали, щоб він, боронь Боже, не змерз на морозі і щоб йому не стало жарко на сонці
(Д. Ткач)
;
Я й тебе обережу, як братик сестрицю
(Г. Квітка-Основ'яненко)
;
Ти сам – живеш один. У всьому білім світі. Ані душі, ні двійка довгих рук, які б тебе оберегли од мук у райськім вітті
(В. Стус)
;
// 
Запобігати пошкодженню, псуванню, руйнуванню
.
Доглядатиму, стерегтиму, оберігатиму тепер той лісок – і вдень, і вночі
(Л. Яновська)
;
Необхідно дбати про чистоту й збереження напрямних станин верстата, тобто оберігати їх від забоїн, подряпин, корозії
(з навч. літ.)
.
2
.
Стежити, наглядати за збереженням, цілістю, недоторканністю і т. ін. кого-, чого-небудь; охороняти, стерегти
.
Вона
[рота]
нестиме караульну службу: охоронятиме бойовий прапор училища, склади, словом, оберігатиме все те, що треба оберігати
(І. Багмут)
;
Соцького Кирила прислано з волості за нею, щоб доставив на місце – провів і оберіг її в дорозі
(Панас Мирний)
;
// 
Дбати, піклуватися про збереження, цілість і т. ін. чого-небудь
.
Оберігаючи свою коштовну здобич, Сагайдачний рушив на Січ Азовським морем
(З. Тулуб)
;
Дід, допоки міг, доти й оберігав не тільки хутір, а й право бути на нім і на своїй землі господарем
(В. Лис)
;
* Образно.
Оберігаймо велику і чисту душу свого народу. То ніколи не змаліємо
(Є. Дудар)
.
3
.
від чого, перен.
Бути перешкодою для негативних дій, впливів і т. ін
.
Суворість оберігала його горду душу від марнолюбства й суєти
(О. Довженко)
;
Він
[лист]
колись таку приніс любов, Яка мене оберегла від смерті
(Л. Дмитерко)
;
Діда знов оберегла доля: поставили канавником, аби по схилу сопки вгору і вниз ломом здобував кригу у рівчаку
(Є. Пашковський)
.
Берегти́ (оберіга́ти, борони́ти) честь
(1)
 
Оберіга́ти сон (спо́кій)
не дозволяти турбувати кого-небудь під час сну, відпочинку і т. ін
.
Мати оберігала сон Михайликів
(О. Ільченко)
;
Стояв
[Фока]
біля хати, оберігаючи спокій отамана
(В. Гжицький)
;
Наступні три години мені належало оберігати сон супутників
(О. Авраменко, В. Авраменко)
.