НО́ША
, і, ж.
1
. Речі, які хтось несе або які призначені для перенесення
. Олексій прив'язав Оксанин чемоданчик до свого речового мішка і перекинув ношу через плече
(Д. Ткач)
;Боєць сливе біг, якомога ширше розставляючи ноги, щоб не впасти, водночас відчуваючи, як німіє спина, пригинає до землі ноша
(Григорій Тютюнник)
;Неподалiк подорожнього лежить його ноша – вовняна тайстра, повна рiзьблених дерев'яних орлiв
(О. Гончар)
;Павло зняв картуза, розстебнув комір сорочки і відчув полегкість, наче з його плечей впала тяжка ноша
(М. Сиротюк)
;Хлопці кинулися на насип. .. Важка ноша в'їдалася в плечі
(К. Гриб)
.2
. перен.
Що-небудь важке (див. важки́й 4), обтяжливе
. Я прочитав твого листа, Моя ти сестро прехороша... І я не той, І ти не та, А все ж Нас не зігнула ноша, Яку поклало нам життя З дитячих літ на наше тіло
(М. Нагнибіда)
;Краса – то ноша нелегка, Коли насправжня, Не казкова
(П. Воронько)
;Я поспішав з .. вістю до падишаха, і моя посольська ноша була занадто легка
(П. Загребельний)
;Популярність – ноша нелегка
(І. Жиленко)
.3
. діал.
Одяг
. Люди цього не бачать, як вони нівечать тую насолоду, яку для ока дає народня
[народна]
ноша, пісня, орнамент!(Б. Лепкий)
;Він показав нам, із кілочка знявши, Своє національне убрання, Усе в блискітках, в гаптуванні гарнім, Хоч своєрідне, а подібне в чомусь І до гуцульської святної ноші
(М. Рильський)
;Звичайна гуцульська ноша свідчила, хто він: киптарик не прикрашено дармовисами, побляклі від сонця кольорові гачі, добре топтані постоли
(І. Пільгук)
;Наша традиційна ноша підкреслює красу людського тіла
(Р. Андріяшик)
.