НА́СПІВ

, у, ч.

Те саме, що мело́дія 1

Яшко аж зупинився і жадібно прислухався. Та слів не міг розібрати. А наспів схопив

(А. Головко)

;

Остап прочитав молитву і мимоволі підхопив наспів, який виводив на скрипці німий

(Д. Білий)

;

Мелодія, наспівана голосом; спів (у 3 знач.)

Смолоскипи гойдалися, пританцьовуючи в ритм наспіву чоловіків

(В. Малик)

;

Артем Синько уперше за останні два десятки років співав .. Густий, протяжний наспів плив над вечірньою рікою

(В. Дрозд)

;

Левко наспівував пісеньку .. Оскільки вітер дув з півночі, чималі фрагменти наспіву все ж пробивалися до верхніх терас

[муру]

(М. Кідрук)