СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
НАВПРОСТЕ́ЦЬ
, НАПРОСТЕ́ЦЬ, присл.
1
.
Найкоротшим шляхом, не по дорозі, перев. по прямій лінії
.
Щоб душу в скорботі від муки спасти, Сюди навпростець я задумав пройти хмизами-ярами з святими дарами. Аж греблю нагірня прорвала вода, Тепер же навколо обходить шкода
(П. Куліш)
;
Двоє червоних партизанів брели полем напростець до битого шляху
(Іван Ле)
;
Обминувши будинок, він околицею побрів навпростець додому
(В. Барка)
;
Ще за мить уздрів, що Федір покинув вівці й побіг навпростець
(Валерій Шевчук)
.
2
.
перен.
Без натяків, відверто, прямо
.
Деякі сміліші, так ті так, напростець, стануть казати: – Оксано! Я тебе полюбив..!
(Г. Квітка-Основ'яненко)
;
Я не витримала і запитала
[Маню]
навпростець: – А куди і чому ви збираєтесь виїжджати?
(Ірина Вільде)
;
Дорош не витримав і вирішив повести із Сергієм розмову, як то кажуть, навпростець
(Григорій Тютюнник)
;
Є речі, про які не варто говорити навпростець, на них слід лише натякати
(О. Авраменко)
.