МУЖЛА́Й

, я́, ч., зневажл.

заст.

Те саме, що мужи́к 1

– Ти ж мужлай репаний, такий самий, як і ми

(Б. Грінченко)

Грубіян, невихована людина

Добираючись розкопаним напередодні чемпіонату Львовом, він слідкував, чи смикнеться щось всередині від думки: Ірена і Добоцинський. Така тендітна і такий мужлай

(Любко Дереш)

;

[

Пак

Це що за мужлаї тут галасують Так близько біля ложа королеви?

(Ю. Лісняк, пер. з тв. В. Шекспіра)

;

* У порівн.

– Скиньте шапки, поклоніться матінці ґречно, а не сидіть, як мужлаї необтесані

(В. Малик)