МОНА́Х
1
, а, ч.
1
. Те саме, що черне́ць.
Ближче до рампи, за такою ж конторкою сидить ще один молодий, вродливий монах Микита з чорною борідкою на блідім обличчі
(І. Кочерга)
;У Тібеті монахи повертаються з літнього усамітнення. У нас депутати з курортів
(Л. Костенко)
;Посеред зали сиділо колом з десяток монахів у білих сутанах і каптурах
(Ю. Винничук)
;Діяльність ордену таємна, членами можуть бути не тільки монахи, але й миряни
(В. Єшкілєв)
;Спочатку Лаврські печери служили житлом для монахів, пізніше – місцем поховання
(з наук. літ.)
; * У порівн.
Доробився
[мій герой]
грошей. Не вживав їх, жив ощадно, як монах. Радості життєві не манили його(Б. Лепкий)
.2
. перен.
Чоловік, який усамітнено живе й дотримується аскетичного способу життя; відлюдник (у 1 знач.)
. Даша каже, що дівчата називають мене монахом. Я дивуюся, а Даша продовжує: все тому, що я маю можливість (бо один у кімнаті) жити з коханкою, але цього не роблю
(А. Дністровий)
;Наш брат – справжній монах: живе сам, ні з ким не спілкується...
(із журн.)
.