Дуже короткий проміжок часу; момент (у 1 знач.)
.
Він нахилився вперед, витягнув шию і ловив вухом той клик машини довго, уважно, наче боявся пропустити з нього хоч одну мить
(М. Коцюбинський)
;
І коли на якусь мить холодні судоми трохи відпускали Омелька, сон зразу ж падав на нього теплою задухою
(Ю. Логвин)
;
Через якусь мить гетьман Виговський вже був у сідлі і далі холоднокровно командував боєм
(В. Кожелянко)
;
Я прокидаюся від власного крику, якусь мить тупо дивлюся в темряву, і тоді мене охоплює некерована радість: це тільки сон, тільки марево
(С. Андрухович)
;
//
чого, яка.
Певний відрізок часу
.
Важке зітхання з плачем вирвалось якраз у ту мить, коли зробилося тихо
(Панас Мирний)
;
Любіть Україну, як сонце, любіть, як вітер, і трави, і води, в годину щасливу і в радості мить, любіть у годину негоди!..
(В. Сосюра)
;
Карета мало не врізалась у візок, розлючений машталір змахнув ремінним батогом, щоб дістати Луку, але ту ж мить і Лука підвівся
(Б. Левін)
;
Так вони й стояли серед квіту бузку й шипшини, поки вдалині не засяяли фари. В ту ж саму мить він хутко відсторонився від неї
(Є. Кононенко)
.
○
(1)
В одну́ мить <В оди́н миг (мент)> <У миг (мить) о́ка>,
у знач. присл., перев. з дієсл.
:
а)
дуже швидко, миттєво; враз
.
За димом палахнуло полум'я й обхопило клуню в одну мить
(І. Нечуй-Левицький)
;
Її жаль перекинувся в один миг у велику радість
(Л. Мартович)
;
Вихор в одну мить зсунувся на дно чагарника і швидко побіг проваллям до містка
(В. Кучер)
;
Це сталося в одну мить! – холодна вода бризнула їй аж під шию. Дівчинка зойкнула
(К. Гриб)
;
Вранці в неділю отець Новачук з синцями під очима відімкнув церкву. В один мент зійшлося все село
(Р. Андріяшик)
;
– Прошу! – патетично проголосив чоловічок і в одну мить вирішив подальшу долю пана Буслика, вручивши йому ножиці
(Ю. Винничук)
;
– Бувайте певні, в один мент запобіжу тому лиху
(Марко Вовчок)
;
Вона поприбирала, повимивала, повичищала все чисто в хаті в одну мить
(І. Нечуй-Левицький)
;
Вона вдарила його ліктем у груди, аж він одхилився, вихопилася з рук і в одну мить вискочила на гору
(Б. Грінченко)
;
Стало вже запізно на будь-який опір, їх усіх разом з Тордом-молодшим було зім'ято, стоптано, знищено в одну мить
(П. Загребельний)
;
Марійка метнулася до потайного ходу, владно потягла за собою Івана... В мить ока вони опинилися за стодолою
(Г. Колісник)
;
Кожне серйозне рішення в бізнесі може в одну мить призвести до процвітання чи зробити банкрутом, як уже пощастить
(з газ.)
;
(2)
За [яку́сь (одну́, коро́тку і т. ін.)] мить (хвили́ну),
у знач. присл., перев. з дієсл.
:
а)
протягом короткого відрізку часу; дуже швидко
.
Скочив на сноповий віз Щербини, та й за якусь мить рання курява покрила і віз, і хлопця
(М. Стельмах)
;
Василь хотів багато чого згадати, він десь читав, що в людини, коли вона помирає, перед очима за одну хвилину пропливає всеньке її життя
(В. Шкляр)
;
Величезні, мов телята, три вовкодави за одну мить залишили від мого добротного кожуха саме дрантя
(М. Андрусяк)
;
Дивно, але щось змушує мене страждати: всередині за одну мить усе здригається, обвалюється, осипається, ніби картяний будиночок
(А. Дністровий)
;
б)
через короткий відрізок часу, відразу після чого-небудь; тут же
.
Зразу він наче не розчовпав, про що річ, але за мить страшна думка блиснула йому в голові
(М. Коцюбинський)
;
Щойно було ясно, тепло, ялиці та смереки стояли в голубому мареві, полонини пахтіли квітами, свіжо дихали травами. А за одну хвилину де все те й поділося!
(О. Бердник)
;
Дівчатка помчали до хати і за якусь мить вже бігли назад з полотняним згортком...
(Ю. Логвин)
;
Старий закусив нижню губу і за якусь мить лише неприродня
[неприродна]
блідість нагадувала: людина на межі зриву
(А. Кокотюха)
;
Чорного чаклуна враз охопило сліпуче полум'я, яке за коротку мить згасло
(О. Авраменко)
;
в)
безпосередньо перед чим-небудь; тільки що, щойно
.
Ось підійшла вона – і зір у зорі тоне. А перед цим, за мить, я кляв її за муки
(В. Сосюра)
;
Чуття не зрадило мене: за якусь мить до того, як палець снайпера зігнувся на спусковій скобі, я повалився долілиць
(Л. Кононович)
;
(3)
На [яку́сь (одну́, невели́ку і т. ін.)] мить (хвили́ну) <На моме́нт>,
у знач. присл., перев. з дієсл.
–
на короткий час; ненадовго
.
[
Жирондист
:]
Я часом тут оживав на невелику мить, і серце билось так, мов у живого
(Леся Українка)
;
Вона на момент розігнулась у струнку різьблену постать і знову нахилилась
(Олесь Досвітній)
;
Коли в дня гаморі хвилину знайдеш вільну, задумайся на мить про сонця марнотратство!
(Б.-І. Антонич)
;
На одну мить майнула думка: а може, піти в садок, на вулицю
(О. Донченко)
;
Дружинiн зняв кашкета, витер з чола рукавом пiт i на хвилину обперся на лопату передихнути
(Б. Антоненко-Давидович)
;
На якусь мить Глухов розгубився
(І. Рябокляч)
;
Ось і зупинка – всього лиш на мить
(Д. Павличко)
;
(4)
Ні на мить (хвили́ну),
у знач. присл., перев. з дієсл.
–
Затлівся присок дрібними зірками, та вогник не спалахнув ні на мить
(Леся Українка)
;
Ось уже й рів до половини завалений тією породою, і штанина на кочегарі затлілась, а він ні на мить не збавляє темпу
(П. Запаренко)
;
Я пройшов уже чималий шмат шляху, а його кроки ні на мить не змовкали
(Ю. Винничук)
;
У Буби, як вона встигла зрозуміти, рот не закривався ні на мить
(Любко Дереш)
;
(5)
Тіє́ї ж ми́ті (хвили́ни),
у знач. присл., перев. з дієсл.
–
відразу ж, зараз же; одночасно з чимсь
.
Маргарита вже хотіла вернутися додому. Та тієї ж хвилини почула за дверима чиїсь кроки
(Д. Бузько)
;
Несподівано виділився дівочий голос. Тієї ж миті він побачив Ясногорську
(О. Гончар)
;
– Але якщо виникне потреба, то ти відразу, негайно, терміново, тієї ж миті ці матеріали обнародуєш
(О. Тесленко)
;
Раптом я почув над самісіньким вухом пронизливий свист і голос Будки: – Вони вже тут! Тієї ж миті нас оточив знайомий гурт хлопців
(В. Нестайко)
;
Якби гуцули заграли на арфах, пекло розверзлося б ще тієї ж миті
(Ю. Андрухович)
;
(6)
У (в) пе́ршу мить (хвили́ну),
у знач. присл.
–
зараз же, одразу ж після чого-небудь; спочатку (у 1 знач.)
.
В першу хвилину знайомства хіба вивернеш душу до краю й хіба все скажеш?
(І. Багряний)
;
Висунувшись з-під шинелі, Сагайда в першу мить не міг збагнути, де він
(О. Гончар)
;
В першу мить я не міг збагнути, що сталося
(В. Близнець)
;
У першу мить усі здавались однаковими, він не зразу звернув увагу на невисокого кремезного чоловіка років під сорок п'ять
(І. Білик)
;
А Макс і сам у першу мить не усвідомив, чого сіпнувся
(Люко Дашвар)
.