МИР

, у, ч.

Відсутність незгоди, ворожнечі, сварок; згода (у 4 знач.)

Святої правди і любові Зоря всесвітняя зійшла! І мир і радость

[радість]

принесла На землю людям

(Т. Шевченко)

;

Пішов

[отаман]

до Миколи, перепросив його гарненько; і вони помирились і запили сварку й мир могоричем

(І. Нечуй-Левицький)

;

– Так, дивний старий. Пішов і не попрощався. Як з чужим. Ні, мабуть, не вийде у нас із ним миру. Так і будемо ходити один від одного стороною

(Григорій Тютюнник)

;

На нижніх полицях нашого купе лежало дві закриті труни. Провідниця сказала, що це дід і баба, які жили щасливо, в коханні та мирі, та й повмирали в один день

(С. Андрухович)

;

у знач. присл. ми́ром.

Мирно, без сварок і суперечок

Коли сонце заходить, ватаг виносить з стаї трембіту і трубить побідно на всі пустинні гори, що день скінчився миром

(М. Коцюбинський)

;

– Що? Мало? На тобі ще! – дяк замахнувся, щоб ударити знову, його за руки вхопили гості. – Та й нащо це? Краще – миром. По чарці випиймо та й уся рахуба. Помиріться, поцілуйтесь

(С. Васильченко)

;

– Я ж колись врятував з Морозенком вас, то пожалійте людей! – ломить свій гнів і гордість чоловік, ще надіючись, що можна миром поладнати з паном

(М. Стельмах)

;

Буджацькі татари, розуміючи свою силу, від переговорів відмовились. Це ясно. Мабуть, не судилось налагодити з ними відносини миром та ладом

(Б. Левін)

Відсутність збройної боротьби між двома або кількома народами, державами; протилежне

війна

Родились в небі ви, – чи долі? Чи мир нам везете, чи брань?

(І. Котляревський)

;

Бракватіста закликав Батіса рішуче йти шляхом “розумних гуманних дій на користь нації”, вчитися господарюванню у “великого північного сусіди” і відновити мир всередині країни

(Ю. Бедзик)

;

Бачу гаряче світло очей, спрямованих у майбутнє, чую стукіт хоробрих сердець, що рвуться до бою, і знаю – се мій народ, готовий на все заради щастя і миру на землі...

(Ю. Винничук)

;

Варто купити кількох паперових голубів. Це єдине, що можна зробити для твоїх друзів та їхніх маленьких гарних діточок. Зрештою, не такий уже й кепський подарунок – символ миру і Святого Духа

(Ю. Андрухович)

Угода сторін, що воюють між собою, про припинення воєнних дій; мирний договір

– Ідіть, Едвардові скажіть, Як чули по сій мові. Коли не згодиться на мир, – Ми знов у бій готові

(Леся Українка)

;

Військовий писар подав йому умови миру, і гетьман Остряниця, взявши гусяче перо, підніс його до пергаменту і на мить задумався

(О. Довженко)

;

Греки .. піддались на мир, зобов'язавшися сплачувати Великому князеві щорічну данину в 350 літрів золотом

(І. Білик)

Спокій, тиша (у 1–3 знач.)

Звільна їдем. Мовчки бродить Око вдовж і вшир, Наче жалко нам природи Розбентежить мир

(І. Франко)

;

Мир злетів на мою душу

(І. Микитенко)

;

Хотiлось без думки дивитись перед себе i стежити, як усе твоє нутро сповнюється тишею i миром

(Б. Антоненко-Давидович)

;

Над ним написано повік: “Смиренний грішник, Дмитрій Ларін, Господній раб і бригадир, Вкушає в сій могилі мир”

(М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна)

Го́луб ми́ру

див.

го́луб

;

Жи́ти в зла́годі (у ми́рі, у поко́ї, заст. в миру́)

див.

жи́ти

;

Пристава́ти / приста́ти на мир (уго́ду, умо́ви і т. ін.)

див.

пристава́ти

;

(1)

Сепара́тний мир

–

у міжнародному праві – договір про мир чи перемир'я у війні, укладений однією державою або групою держав із противником окремо від своїх союзників

Мир за всяку ціну; мир хоч би й сепаратний; мир, кінець війні й закріплення, поширення й поглиблення революції всередині. Такі були лозунги большевиків

[більшовиків]

(В. Винниченко)

;

Думки про самостійність і сепаратний мир із німцями ще не вкладались тоді Осадчому в голові

(Б. Антоненко-Давидович)

○

Іти́ / піти́ на мир (на прими́рення)

див.

іти́

◇

Зво́дити / звести́ на мирову́ (на мир)

див.

зво́дити

;

З ми́ром відпуска́ти / відпусти́ти

див.

відпуска́ти

;

Іди́ (їдь, зостава́йся і т. ін.) з ми́ром (в ми́рі)

див.

іти́

;

Лю́лька ми́ру

див.

лю́лька

;

(2)

Мир вам! <Мир сьому́ до́му!>,

заст., рідше жарт.

–

уживається як привітання того, хто входить у дім

Входять Едіта й Крістабель; з ними Годвінсон і Джошуе Кембль ..

[

Годвінсон

Мир сьому дому!..

[

Кембль

Мир вам!

(Леся Українка)

;

– Мир вам! – архієрейським голосом промовив Босаковський і хотів руку підняти, мов до благословення

(Б. Лепкий)

;

На скрип дверей чернець відклав перо і, підвівшись, пішов назустріч. – Які пізні гості! Мир вам!

(В. Малик)

;

(3)

Мир душі́

чиїй, уроч.

–

усталена форма прощання з померлим та вираження прихильного ставлення до покійного при згадуванні його

Мир душі його, хай спить спокійно

(з переказу)

;

Мир душі твоїй, Богдане!

(Т. Шевченко)

;

– Я був на похороні... – сказав ледь чутно Іван і чекав від Якова бурхливого вияву жалю або й розпачу, проте почув спокійну, з єлейним відтінком у голосі відповідь: – Мир душі його...

(Р. Іваничук)