МЕ́ТЕНИЙ
, а, е.
Дієпр. пас. до мести́ 1
. Без хазяйки хата не метена
(Номис)
;“Не інакше як щось серйозне сталося”, – тривожно подумала Варвара Пимонівна, швидко йдучи давно не метеними алеями
(Б. Антоненко-Давидович)
;Невеличкий перон, видно, давно метений і невідомо коли ремонтований, швидко спустів
(Ю. Збанацький)
;Вчора чистий двір нині сухим листям завалений, наче вік не метений
(Люко Дашвар)
;//
ме́тено, безос. пред.
А в тому саду Чисто метено Ще й хрещатим барвіночком Дрібно плетено
(з народної пісні)
;Боже мій! яка нечистота! який хаос у тій світлиці! Не метено, не прибрано; все порозкидано
(І. Нечуй-Левицький)
;Навіть віника немає в Хоминій хаті, й не метено там, мабуть, з рік
(Ю. Мушкетик)
.