МАНИ́ШКА
, МАНІ́ШКА, МАНІ́ЖКА, и, ж.
1
. Нагрудник, пришитий або пристебнутий до чоловічої сорочки
. Широка, на всі груди манішка ряботіла неймовірними чорними квітами, а тугий комір обручем в'їдався в м'яку, пропечену шию
(М. Стельмах)
;Манекени одягаються модно – В закордонні костюми й маніжки
(Д. Павличко)
;Вийшов шпрехшталмейстер у чорному фраку з білою манишкою і прокричав гучним голосом початок вистави
(В. Нестайко)
;Він цей вокал підносив, як бокал. У нього був метелик на маніжці
(Л. Костенко)
;//
Нагрудник, що його носять під жакетом замість блузки, або вставка до жіночого плаття, блузки
.Отак живу – з роботи в ліжко, зі сну в докучний чар полиць. Там жінка, вишита манішка, ридає – в небо горілиць
(В. Стус)
;Ключовим елементом колекції стануть різноманітні ажурні манишки, використовувані як оригінальні аксесуари, що прикрашають і оживляють класичні сукні
(із журн.)
.2
. розм.
Велика перев. біла пляма на грудях тварини.
В манишці білій, велетень котячий, Відлюдний і замислений мудрець, Поважно йде під столиками, наче Він тут господар, цар, верховний жрець
(І. Качуровський)
;Гарнесенька та звабливенька – у світі пінгвінів, звичайно. Чорна спина, коричнева манишка з переливом, білосніжно-еротичний живіт – картинка!
(В. Чемерис)
;У 1962 році, коли Черчиллю виповнилося 88 років, йому подарували рудого кота з білими лапами й манішкою
(із журн.)
.