МАЙБУ́ТНІЙ

, я, є.

Який настане, буде; прийдешній

Зустріла його привітно стара Лимериха і назвала сином, і розпитувала про господарство та товкмачила йому про .. майбутнє життя-буття

(Марко Вовчок)

;

Ми збирали з сином жолуді дубові, І про день майбутній я казав синкові

(М. Рильський)

;

Особливо важливо знати майбутню погоду для сільськогосподарських робіт

(з навч. літ.)

;

Який відбудеться

Незабаром Тася мала виїздити зовсім із нашого містечка, і ми довго мріяли про майбутні наші зустрічі

(С. Васильченко)

;

До Урину

[джерела]

старий Сірко вводив Григорія в курс його майбутньої ролі

(І. Багряний)

;

Мені треба ні про що, крім майбутньої риболовлі, не думати

(Р. Іваничук)

;

Який з'явиться, житиме пізніше

Ми йшли тернищами, та з крові, Що на шляху лишали ми, Ростимуть квіти пурпурові Перед майбутніми людьми

(Д. Павличко)

;

Який стане кимось (за соціальним станом, фахом і т. ін.)

Хороші-хороші дівчатка! Майбутні матері майбутніх онуків та правнуків наших

(Остап Вишня)

;

Спить спокійно у другій кімнаті мій майбутній пілот, мій синок

(В. Сосюра)

;

– Зараз прийде твій повелитель... майбутній повелитель...

(О. Бердник)

;

Разом зі мною вчився якщо не майбутній Ціолковський, то принаймні головний конструктор потужних ракет

(А. Дімаров)

;

Який буде зроблений, вирощений і т. ін

Високий, ніби багатоповерховий будинок у риштованнях, стояв корпус майбутнього лінкора

(В. Собко)

;

Пахло рідним Поділлям, прісними земляними соками, хмільною силою майбутніх урожаїв

(О. Гончар)

;

Який буде досягнутий

Я був розігрітий, як віск, своїми планами, майбутніми успіхами

(Ю. Яновський)

у знач. ім. майбу́тнє,

нього,

с.

Час, який настане

Їй

[бабусі]

хотілося, щоб вечорами вони посідали біля неї, а вона, в'яжучи панчохи, розповідала б їм, що бачила й чула за день, мішаючи сучасне з минулим і майбутнім

(В. Підмогильний)

;

Поле праці перед ними Розстелилось неозоре, І було майбутнє зриме, Як за річкою простори

(М. Рильський)

;

Добру хвилину стояли вони мовчазні, вдивляючись широко розплющеними очима в міську пітьму, в далеке минуле своє і своїх батьків і линучи думкою в майбутнє

(О. Довженко)

;

У пам'яті перебігали хаотичні видіння, в яких переплуталося минуле й майбутнє, краса і потворність, добро і зло

(М. Дашкієв)

;

– А як ходили ми з тобою до півночі по шкільному саду, про майбутнє балакали, коли їхав до Києва? Згадав нарешті?

(В. Дрозд)

у знач. ім. майбу́тнє,

нього,

с.

Те, що станеться, відбудеться з ким-, чим-небудь; доля (див. до́ля

Майбутнє дітей було для неї цілим світом, одною думкою, одним бажанням

(Н. Кобринська)

;

Янек напівдрімав, напівмріяв про своє майбутнє

(З. Тулуб)

;

Мені здалося, що майбутнє моє надійно облаштоване і все доленосне, що могло статися, вже сталося

(Любко Дереш)

;

Здається, сьогодні всі розуміють, що без науки немає майбутнього в будь-якої цивілізованої держави

(з наук. літ.)

Творе́ць істо́рії (життя́, майбу́тнього і т. ін.)

див.

творе́ць

○

(1)

У майбу́тньому,

у знач. присл.

–

з часом, пізніше

Вона була певна, що в майбутньому його жде щось незвичайне

(О. Гончар)

;

Ось вона, прекрасна мить, заради якої варто пройти усе, що він пройшов, і витримати, що б не послала доля йому в майбутньому!..

(Василь Шевчук)