ЛОСК

, у, ч., рідко.

Те саме, що лиск.

Не було отієї осмисленості в очах. Одсвіту, сказати б, лоску інтелекту

(Г. Колісник)

;

* Образно.

І мжичить сонний лоск під образами, позлітка заліпила образи

(І. Андрусяк)

перен.

Бездоганний зовнішній вигляд

Хлопець ти ніби й непоганий, але тобі не вистачає виховання, витонченості поведінки, усього того, що надає людині справжнього лоску

(І. Росоховатський)

;

Якщо трохи обтесати

[Івася],

приодягнути відповідно, надати лоску, то буде окрасою хору

(В. Малик)