ЛО́ВКИЙ
, а, е, розм.
1
. Те саме, що га́рний 1, 2
. [
Кіндрат Антонович
:]
Ловка буде з нього [клена]
соха в кошару(М. Кропивницький)
;– А знаєте, хлопці й дівчата, – говорив Васюта, – я навчився нової пісні, та й ловкої!
(Б. Грінченко)
;Не молода, а сама ліпота! Ловка князівна дістанеться князеві з Сіверщини
(В. Чемерис)
;Убраний
[Бйонделло]
завжди ошатно, на голові ловка шапочка, біляве волосся гладенько причесане й прилизане(М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо)
.2
. рідко.
Який вирізняється спритністю
. За обідом батько почав розказувати .. про якогось ловкого мошенника, злодія
(Грицько Григоренко)
;Ангельськи ловкий злодій відкриває відмичкою міжміські телефонні автомати
(Є. Пашковський)
.