СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ЛАВР
, а, ч.
1
.
Вічнозелене дерево або кущ родини лаврових, висушене листя якого вживають як приправу до страви
.
Орішник широко повис; Черешні з лаврами сплелися; Сяга до неба кипарис
(Я. Щоголів)
;
У природі лавр – це досить велике дерево, у домашніх умовах він більш компактний і виростає до 1,5–2 метрів заввишки
(з наук.-попул. літ.)
;
// 
Висушене листя такого дерева
.
Ярина .. принесла .. казанок, у якому булькотіла юшка, миску з сочивом. У світлиці запахло лавром,
..
перцем
(С. Скляренко)
.
2
.
перев. мн.
Вінок, гілка цього дерева як символ нагороди, перемоги
.
– Поети, мов діти, їм милі тріумфи, і лаври, і квіти, І вабить їм очі великая слава
(Леся Українка)
;
Як будеш великий, щоб силу ти мав, щоб радість життя тобі дало, щоби перемоги покрив тоді лавр твоє чоло
(Б.-І. Антонич)
;
Зустрічайте його
[А. Бучму]
ви литаврами. Він сьогодні закиданий квітами, він сьогодні увінчаний лаврами
(П. Тичина)
;
// 
тільки мн., перен.
Про успіх, славу, визнання
.
Не заздрю лаврам писак І прилизаним трубадурам
(В. Еллан-Блакитний)
;
Ще більше хотіла б Софія і взагалі не бути ніде похованою, якось обминути їхні ідіотські склепи і поносити лаври святої ще за життя
(О. Гончар)
;
Усі лаври дісталися хімікам, які винайшли чудесну речовину гідропластрол
(М. Білкун)
.
Добува́ти (здобува́ти) / добу́ти (здобу́ти) [собі́] ла́врів (ла́ври)
(1)
 
Ла́ври Геростра́та <Геростра́тові ла́ври> <Геростра́това сла́ва>,
книжн.
слава, пов'язана зі злочином; ганебна, сумна слава
.
Герою повісті не дають спокою лаври Герострата: знищити створене кимось і цим увіковічнити своє ім'я
(з наук. літ.)
;
(2)
 
Ла́ври не даю́ть спа́ти (спо́ко́ю, поко́ю і т. ін.)
кому і без дод., жарт.
:
а)
 
хтось дуже пишається своєю славою, досягнутими успіхами
.
В навчанні виявляв великі успіхи і радів, коли його хвалили. Зі шкільної парти лаври не давали спати
(із журн.)
;
б)
 
хтось наполегливо трудиться, не заспокоюється на досягнутому, весь час у роботі, прагне до чогось
.
Лаври не давали спати, хотілось досягти більшого
(з газ.)
;
в)
 
(чого)
хтось захоплюється чим-небудь, перебуває під впливом чого-небудь
.
Маруся каже: “Раніш досить порядні вірші писав. А тепер лаври імажинізму не дають покою...”
(М. Хвильовий)
;
г)
 
(чиї, кого, чого)
хтось заздрить чужим успіхам, чиїйсь славі
.
Писав він
[князь]
і на старості літ значно краще, ніж Валуєв, якому не давали спокою лаври романіста
(В. Канівець)
;
“Тобі не дають спокою лаври британського полковника Лоуренса і нашого Хабіба?”
(П. Загребельний)
.