СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
КРИ́МЕЦЬ
див.
кри́мці
.
КРИ́МЦІ
, ів, мн. (одн. кри́мець, мця, ч.).
1
.
заст.
Те саме, що Кри́мські тата́ри (див. тата́ри).
Стріли київські були на той час дуже вартною річчю. За десять таких стріл, прикрашених орлиними перами, давали кримці один човен солі
(А. Чайковський)
;
Коли кримці вибрали собі нового хана, Петрик уговорив його таки йти на Москву, а до запорожців знов вислав грамоту
(Г. Хоткевич)
.
2
.
Те саме, що кримча́ни.
Є кримці, які не знають ані кримськотатарської, ані української мов
(із журн.)
.