СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
КО́РЧІ
, ів, мн.
Мимовільне скорочення м'язів (від болю, холоду, при деяких захворюваннях і т. ін.); судома (у 1 знач)
.
[
Річард
:]
Я досі знав лиш бідність артистичну, ощадність бачив, працю невсипущу, та корчів голоду я ще не бачив, не чув його спотвореного крику
(Леся Українка)
;
Серце то шалено колотилося, то зовсім завмирало в болісних корчах
(Ю. Смолич)
;
Я трохи остерігатимуся можливості корчів чи судоми від крижаної води, але це не більше, аніж обережність колись наляканої людини
(Ю. Іздрик)
.
(1)
 
Хапа́ють (напада́ють, кру́тять і т. ін.) / вхопи́ли (напа́ли, скрути́ли і т. ін.) ко́рчі
кого
корчить кого-небудь
.
Про моїх дітей, зовсім не таких, як він, з цілком іншою генеалогією, забули, – коли подумаю це, то мене зараз корчі беруть!
(О. Кобилянська)
;
Вірі ставало все гірше і гірше. Вже три дні вона пила лише чай. А починала їсти рибу, її одразу нудило, хапали корчі
(І. Багмут)
;
– Вари галушки, та тільки пошвидше, бо таки добре мені живіт корчі зводять
(Григорій Тютюнник)
;
Гонця корчі крутять: всю траву, куди руки сягають, повидирав
(Ю. Логвин)
;
Ломака випала йому з рук, а потому гримнувся на втоптане подвір'я і почали ломити його корчі
(Валерій Шевчук)
;
На Німого нападали корчі – і той качався по землі чи від болю, чи від миттєвого безпам'ятства
(М. Матіос)
;
– Якийсь чоловік прийшов у пекарню, розмовляв з нами, а потім несподівано й раптово на його напали дрижаки та корчі
(І. Нечуй-Левицький)
;
Нові корчі вхопили його, і він забився в матері на руках
(Б. Грінченко)
;
З ногами робилось таке, що я гадав, чи не корчі вхопили славного, палкого артисту
[артиста]
(В. Винниченко)
.