КОРЧОМА́ХА

, и, ж., розм.

Збільш. до корч

Учитель уже забрьохався по вуха. Він важко дихав, плутаючись по підводних корчомахах

(О. Гончар)

;

Жінка звертала на мене уваги не більше, аніж на яку-небудь корчомаху, яка пливе озером

(Л. Кононович)

Груба, крива або сучкувата палиця

Не роздумуючи, Михайло пірнув під одне з ліжок, умостив біля себе корчомаху й причаївся

(П. Загребельний)

;

Я теж роззувся, почепив наплічник на корчомаху

(М. Дочинець)