КО́ВДРА

, и, ж.

Тепле покривало, перев. вовняне, яким люди накриваються в постелі

Юзя лежала, укрита двома ковдрами і хутром, вся посиніла від холоду

(Леся Українка)

;

Вона стелить їм на канапі, вкладає спати і вкриває ковдрою, щоб не холодно було

(С. Чорнобривець)

;

Комендантська відтепер іменується штабом – вікна в ній щільно замасковані студентськими ковдрами

(О. Гончар)

;

* Образно.

Спала природа під ковдрою білою

(О. Олесь)

;

На екрані знову з'явилося чорне провалля Космосу, засіяне мереживом зірок. З нього поволі виростала друга планета, обкутана білою ковдрою непроникливих хмар

(О. Бердник)