СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
КНО́ПКА
, и, ж.
1
.
Елемент техніки, певна обмежена поверхня чого-небудь, натиснення на яку зумовлює керування пов'язаним із нею пристроєм
.
Сухов слухняно підійшов до кабіни ліфта, натиснув кнопку виклику, і за мить двері прочинилися
(О. Тесленко)
;
Олег таки почав тиснути на кнопки, але все марно – телефон розрядився ще вранці, зарядити не було коли протягом дня
(А. Кокотюха)
;
Я простягаю йому телефон. Він намагається натискати на кнопки, але шкіряні рукавиці заважають
(С. Андрухович)
;
Порівняно зі звичайними кнопками їх сенсорні відповідники механічно не зношуються і не потребують додаткових отворів у корпусі пристрою
(з наук.-попул. літ.)
;
// 
інформ.
Елемент графічного інтерфейсу комп'ютерних систем, натиснення на який маніпулятором ініціює виконання певної дії
.
Додавати файли до повідомлення можна натисненням кнопки “Прикріпити”, яка розташована в правому нижньому куті меню інтерфейсу
(з навч. літ.)
;
У правому верхньому куті будь-якого діалогового вікна є кнопки, за допомогою яких можна згорнути чи розгорнути вікно на весь екран, змінити його розмір чи зовсім закрити програму
(з навч. літ.)
.
2
.
Металеве вістря з широкою плоскою головкою для приколювання паперу, тканини і т. ін. до чого-небудь твердого
.
Вона сіла за стіл і, розгорнувши класний журнал, зробила перекличку. Потім приколола кнопками на стіні розклад уроків
(О. Донченко)
;
Георгій Васильович пришпилив кнопками до фанерної дошки аркуш цупкого паперу ватману
(В. Нестайко)
;
Гурський кинувся напихати кишені всім, що погано лежало – крейдою, аркушами для нотаток та кнопками
(В. Діброва)
.
3
.
Вид металевої застібки для одягу, що складається з двох частин, одна з яких щільно входить в іншу
.
Орися швидко пробігла пальцями по кнопках кофтинки і, спіймавши гострий вивчаючий погляд матері, закрила фартухом живіт
(Григорій Тютюнник)
;
Вже й коси під хусткою виклала
[Наталка]
якось по-міському, і кохта
[кофта]
– ота, що на кнопках, – щільно облягає їй шию
(О. Гончар)
.