КЛИШОНО́ГИЙ
, а, е.
1
. Те саме, що кли́шавий.
Він тільки й жив з того, що на клишоногій кобилі возив євреїв на вокзал
(М. Коцюбинський)
;У темну Різдвяну ніч пронизливий, морозний вітер ледве долали в снігах двоє клишоногих, низькорослих поліських коненят, запряжених у грубі, але міцні селянські сани
(М. Малиновська)
;Він завжди поспішає на своїх трохи клишоногих ногах
(О. Копиленко)
;Він клишоногий, з колінами, вгнутими усередину, кремезний
(І. Багряний)
.2
. у знач. ім. клишоно́гий,
гого,
ч., жарт.Про ведмедя
. Як розсердивсь клишоногий, та й поплентався у ліс
(Н. Забіла)
;Ведмедя стали величати: господар, лісник, клишоногий, бурий, а то й зовсім по-людськи – Топтигін, Потапич, Михайло Іванович
(із журн.)
.