СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
КА́ЗКА
, и, ж.
1
.
Розповідний народно-поетичний або писемно-літературний твір про вигадані події, вигаданих осіб, іноді за участю фантастичних сил
.
[
Мар'яна
:]
Кажи ж мені що-небудь... розказуй... Старинну казку... яку-небудь страшную...
(С. Васильченко)
;
Тебе просив я в ночі темні оповідать мені казки про фей
(В. Сосюра)
;
Розповiдала
[Христина]
казку. “I спала зачарована красуня довго, довго. А тодi...”
(Р. Андріяшик)
;
* У порівн.
Ввесь світ був як казка, повна чудес, таємнича, цікава й страшна
(М. Коцюбинський)
.
2
.
розм.
Те, що не відповідає дійсності; вигадка, байка (див. ба́йка
1
2)
.
– Майстер він говорити казки, Миляну пускать баньку
(І. Франко)
;
Зарудний схиляє голову й каже, зітхнувши тихо: – Так, друзі мої... я брешу. Хай це буде казка... Це казка, друзі мої...
(І. Багряний)
.
(1)
 
Чарівна́ ка́зка
казка, в якій дія розгортається за допомогою магічних засобів чи чарівників
.
Настя щільно притулилася до нього і дивилася йому просто у вічі, як дитина, якій розповідають чарівну казку
(З. Тулуб)
;
Раптом той берег залило електричним світлом. Це сталося наче в чарівній казці! Враз спалахнули потужні ліхтарі, засвітилися вікна в будинках...
(В. Владко)
.
(2)
 
Реві́зькі казки́ (реє́стри),
заст.
списки податного населення Російської імперії у XVIII – першій половині XIX ст., які складалися під час проведення ревізії (у 3 знач.)
.
– Твій Охрім вже вмер, – казав голова. – І состоїть ісключенним
[є виключеним]
із ревізьких казок.., – підхопив писар .. і покинув писати
(Г. Квітка-Основ'яненко)
.
(3)
 
Без со́рому ка́зка,
у знач. вставн. сл.
уживається для вираження осуду чиєї-небудь поганої поведінки, недостойного вчинку і т. ін.
Знов не виспався
[Лаврін]
і так ізнемігся, що, без сорому казка, пішов по обіді в клуню, ліг у засторонку на соломі й спав до самого вечора
(І. Нечуй-Левицький)
;
(4)
 
Ка́зка про бі́лого (соло́м'яного, рябо́го) бичка́
що-небудь вигадане, надумане, нереальне
.
Артем надавав великої ваги в розвитку всесвітньої революції технічному винаходові .. Чмир називав це казкою про білого бичка
(О. Слісаренко)
;
Скільки можна отак зустріти ерудитів, краснословів, дотепників, тонких натур, вільнодумців! Але з переважної більшості добра того стачає лиш на один раз. Це мовби вивіска, за якою нічого нема. Казка про солом'яного бичка
(П. Загребельний)
;
Ні (ані́) в ка́зці сказа́ти (розказа́ти), ні (ані́) перо́м описа́ти ([не] списа́ти)