СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ЗНЕВА́ЖЕНИЙ
, а, е.
Дієпр. пас. до знева́жити.
Родіон бував – маленький чоловік – Зневажений не раз, а інколи то й битий
(М. Рильський)
;
Учора ввечері він заступився за зневажену жінку, а сьогодні вже в темниці за те тільки, що не підкорився капралові
(В. Гжицький)
;
Сулейманові написала
[Хуррем]:
“.. Ріс забутий нами, мало не зневажений, а коли вмер, то виявилося, що він найдорожчий”
(П. Загребельний)
;
Гірке життя під канчуком ворожим, .. Зневажене невільницьким ярмом...
(М. Старицький)
;
В 1648 році повстання перекинулося з Запорозької Січі на всю Україну. Весь український народ став на захист своїх зневажених прав
(О. Довженко)
;
// 
знева́жено, безос. пред.
Коли б гетьман сказав їм був у цей мент: “Так, зневажено мене. Iдiть i боронiть мою честь!” – вони безперечно пiшли б
(Б. Лепкий)
.