ЗМІ́ШАНИЙ
1
, а, е.
1
. Дієпр. пас. до зміша́ти
1
.По покоях пішли наркотичні пахощі свіжої рожі, змішані з духом рому
(І. Нечуй-Левицький)
;Яке страшне вражіння зробив на мене цей город
[Мессіна]!
.. Все наче спресоване, все змішане дивно(М. Коцюбинський)
;В серці нишком закипала злість, змішана з образою
(Леся Українка)
;Подвір'ям стелився запашний димок, змішаний з ароматом підпеченої свіжини
(В. Шкляр)
;Раптом замовк
[Філіп]
на півслові, щелепа його відвисла, а в погляді з'явилося розуміння, змішане з подивом(О. Авраменко, В. Авраменко)
;//
змі́шано, безос. пред.
Вулиця йому уявлялася пеклом, у якому все змішано: коні, люди, машини, трамваї – все це біжить невідомо куди й чого
(Григорій Тютюнник)
.2
. у знач. прикм.
Який складається з чого-небудь різного, різнорідного
. Вони вже не мовчали, з грудей їх, разом з гарячим віддихом, вилітала хвиля змішаних згуків і йшла на втікачів
(М. Коцюбинський)
;Катрі аж серце тіпнулось і наче завмерло в незвичайному змішаному почутті – і захвату, й невиразної тривоги
(А. Головко)
;В тих очах промайнув дивний, змішаний вираз – остраху, цікавості й незручності воднораз
(І. Багряний)
.3
. у знач. прикм.
Позбавлений звичайного порядку, безладно розташований; перемішаний, переплутаний
. Бурунда пішов робити порядок у своїм змішанім війську
(І. Франко)
.