СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ЗЛОВОРО́ЖИЙ
, а, е.
1
.
Який бажає зла, нещастя іншому
.
І розбирає його лють на вітер, немов на живу, зловорожу істоту
(І. Багряний)
;
О, як топтали банди зловорожі Вкраїнське слово, чисте, як алмаз...
(Л. Забашта)
;
// 
Який виражає недоброзичливість, ворожість
.
[
Кассандра
:]
Чом я хоч поглядом не задержала? Злякався б він очей тих зловорожих
(Леся Українка)
;
Втікала від Стамбула, від його зловорожих очей, від отруйних язиків і підшептів, металася, шукаючи порятунку й притулку
(П. Загребельний)
;
Ніколи не забуду, як скочив я до своїх лютих ненависників і затрусив перед їхніми зловорожими обличчями своїм не вельми потужним кулаком
(Валерій Шевчук)
.
2
.
Який передвіщає, несе зло, нещастя; зловісний.
Ох, як часто мене опановують сни зловорожі
(Леся Українка)
;
Оця зловорожа тьма, що їх оточує, вона, видно, повністю володіє Гладуном, бентежить його, відлякує
(О. Гончар)
;
Сам султан перелякано щулився у своєму розкішному наметі, думаючи, що вперше в боротьбі за чисту віру небо подає йому такий зловорожий знак
(П. Загребельний)
.