СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ЗАЧИНИ́ТИ
ЗАЧИНЯ́ТИ
, я́ю, я́єш, рідко ЗАЧИ́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАЧИНИ́ТИ, чиню́, чи́ниш, док.
1
.
що.
Щільно прихиляючи (двері, вікно і т. ін.), припиняти доступ до приміщення, перешкоджати входу чи виходу назовні
.
Вечір настільки теплий, що аж не хочеться вікон зачиняти
(Леся Українка)
;
Віра Михайлівна зайшла до кімнати і міцно зачинила за собою двері
(В. Собко)
;
// 
Брати на замок, засув і т. ін.; замикати
.
А сама
[пані]
товчеться, як Марко по пеклу, – то папірчик із-за дзеркала витягне, то одмикає, то зачиняє
(Марко Вовчок)
;
Мотря бігла у свою світлицю, світила свічку, зачинювала на засув і на защіпку двері й читала гетьманове письмо
(Б. Лепкий)
;
Артем старанно, на всі запори, зачинив ворота
(А. Головко)
;
// 
Опускати вниз віко, вічко скрині, коробки і т. ін., припиняючи доступ усередину; закривати
.
Меланка зачиняє скриню – й віко гупає глухим голодним звуком
(Є. Гуцало)
;
Гальванеску відчинив невеличку шкатулку, .. потиснув кілька клавішів – вони м'яко віддзвонили йому – і знову зачинив шкатулку
(Ю. Смолич)
;
// 
діал.
Стуляти, закривати
.
Старий Тодосько не встиг ще й рот зачинити від здивування й страху
(П. Козланюк)
.
2
.
що.
Тимчасово переривати роботу, діяльність якої-небудь установи, підприємства і т. ін.; закривати
.
Джіафер сподівавсь гостей. Він зумисне трохи раніше зачинив свою крамницю, щоб мати час усе доглянуть
(М. Коцюбинський)
;
А крамар Тюрін з Тюрінчихою сквапно зачинили серед дня свою велику крамницю
(Б. Антоненко-Давидович)
;
// 
Припиняти діяльність якої-небудь установи, підприємства і т. ін.
– Господи! Як зачинять завод, і ще Гаврило без роботи лишиться...
(В. Винниченко)
.
3
.
кого, що.
Поміщати кудись, не випускаючи назовні (про людей, тварин)
.
Ліг він спати, вона й обернулась мухою: гуде та й гуде – не дає йому спати; от він піймав її та у пляшечку й зачинив
(Ганна Барвінок)
;
Мотря з дітьми загнала кабана в свій хлів та й зачинила
(І. Нечуй-Левицький)
;
Двері були підперті кілком знадвору. Що сталося? Нащо зачинили Остапа?
(М. Коцюбинський)
;
// 
Позбавляти волі, ув'язнювати
.
– Ми люди вольні, послів не зачиняємо, послами не торгуємо
(Ю. Мушкетик)
;
І привезли Кармеля у велике місто в кайданах, і зачинили у кам'яну темну темницю
(Марко Вовчок)
;
Тисячі мирних горожан нагнали в портові амбари, зачинили як заложників
(О. Гончар)
.
4
.
що,
діал. Те саме, що учиня́ти 4
.
Мимо сутолоки все ішло ладом: тут зачиняли муку теплою водою і квасом, там варили сочиво й городовину в великих кітлах
[котлах]
(К. Гриневичева)
.
(1)
 
Зачиня́ти / зачини́ти две́рі
перед ким
позбавляти кого-небудь можливості вчитися десь, займатися чимсь і т. ін
.
Перед Меласею почали зачинять двері в домах знайомих їй сім'їв
[сімей],
де були дорослі дочки
(І. Нечуй-Левицький)
;
Неприступний, гордий університет вдруге зачинив перед Сергієм свої високі двері
(О. Гуреїв)
.